• BBC Русская служба "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • BBC Україна "Зґвалтування Берліна: невідома історія війни"

  •  
           
     
                              
    24 сентября 2015   24 вересня 2015
       
     
     
                                                            
     



                                                          
  • Newsland "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Gigamir "Зґвалтування Берліна: невідома історія війни"                                                            
  • Lragir "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • News "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны" 
  • Вести России "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Dialog.ua "Изнасилованная Германия: нерассказанные истории войны, - ВВС"                                                              
  • News.az "Berlinin zorlanması: müharibənin gizli tarixi"                                                          
  • Enews.md "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Virtual Azerbaycan "Berlinin zorlanması"                                 
  • Press обозрение "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Sputnik news "BBC slettet på Twitter fornærmende post om sovjetiske soldater"                         
  • Novoteka "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Facts "BBC Russian Service has accused the Soviet soldiers in the mass rape of German women"                 
  • Enews "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • En.news-4 "The Deputy Sidyakin has asked the General Prosecutor to check out the «Russian service BBC» on extremism"
  • Holocaustrevisionism "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Inlivenews "Russian Social Media Seethes As BBC Describes Soviet WWII Monument As ‘Memorial To Unknown Rapist’" 
  • Hollivizor "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • De.news "Der Abgeordnete Сидякин gebeten, die Generalstaatsanwaltschaft der Russischen Föderation zu prüfen, «die Russische Dienst der BBC» auf Extremismus
  • Sputnik Italia "La BBC rimuove il post offensivo contro i soldati sovietici liberatori di Berlino"
  • Tags "Изнасилование Берлина"
  • Archive "Russian social media seethes as BBC describes Soviet WWII monument as 'memorial to unknown rapist"         
  • Hollivizor "BBC: Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • RT "BBC reframes WWII ally’s troops as 'rapists"                   
  • Onpress "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Investor Village "Russian social media seethes as BBC describes Soviet WWII monument as 'memorial to unknown rapist"                                 
  • Новости Санкт-Петербурга "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Live Leak "The Rape of Berlin"             
  • Украина сегодня "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Меч и трость "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны» - О дневнике лейтенанта Красной армии В.Гельфанда, выходящем в РФ"       
  • UA Експерт "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Megasmi "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • CA-News "Изнасилованный Берлин: неизвестная история войны, - Би-би-си"        
  • Life Army "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны ("Русская служба BBC", Великобритания)"
  • Milli Az "Berlinin zorlanması: müharibənin gizli tarixi"
  • Медиа-полесье "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Sam Gerrans "BBC reframes WWII ally’s troops as ‘rapists’" 
  • Coruption "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Azadliq Radiosu "Berlinin zorlanması"
  • Coruption "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Ann.az "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"            
  • InoСМИ "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Shaked "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Iveinternet "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Consalting "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны" 
  • Форма новостей "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"                      
  • Intersobor "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"                                                              
  • Форма новостей "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Горожанин "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Press Обозрение "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Аргумент "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"                                                             
  • Агония российской империи "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Политическая кухня "Изнасилование Германии: неизвестная история войны"                                                              
  • Секреты Политики "Изнасилование Германии"
  • NoNaMe "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Plus.google "Зґвалтування Берліна: невідома історія війни"                                                             
  • Свідомий погляд "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Телеканал ZIK "Зґвалтування Берліна: невідома історія війни"                                                              
  • CA News "Изнасилованный Берлин: неизвестная история войны, - Би-би-си"
  • NewsRbk.Ru "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"                                                          
  • Карасук-контакт "ИЗНАСИЛОВАНИЕ БЕРЛИНА: НЕИЗВЕСТНАЯ ИСТОРИЯ ВОЙНЫ"
  • Новости Узбекистана "Изнасилованный Берлин: неизвестная история войны - русская служба Би-би-си"
  • Проза.ру "Изнасилование Берлина неизвестная история войны"                                                            
  • VES(точка) LV "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Bakı - Баку "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны. Каков был реальный масштаб изнасилований?" 
  • eNews "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Lragir.am "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • ANN.az "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны" 
  • Bomond "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны
  • InfoUA "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"                                                            
  • Regn24 "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Без цензуры "«Неизвестная история войны»: расследование BBC" 
  • InoSMI.info "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Maxpark "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"                                                            
  • Lragir.am "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Beam-Truth "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны" 
  • WN "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Yablor "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"                                                            
  • Новое Время "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Севастопольский новостной портал "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны" 
  • Фишки.нет "Изнасилование Берлина"
  • СМИ 2 "Изнасилование Берлина. Неизвестная история войны"                                                            
  • Social Foundation Voice of Freedom "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • FileHere.ru "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны" 
  • A1.AM "Неизвестная история войны": расследование BBC"
  • Uazmi "Неизвестная история войны": расследование BBC"                                                            
  • CA-NEWS "Изнасилованный Берлин: неизвестная история войны, - Би-би-си"
  • News Portal "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны" 
  • Западная информационная корпорация "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"                                                            
  • Холливизор "BBC: ИЗНАСИЛОВАНИЕ БЕРЛИНА: НЕИЗВЕСТНАЯ ИСТОРИЯ ВОЙНЫ"
  • CA-News "Изнасилованный Берлин: неизвестная история войны" 
  • Украина сегодня "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны" 
  • Milli.Az "Berlinin zorlanması: müharibənin gizli tarixi" 
  • Политкухня.Укр "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"                                                            
  • RE "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны - BBC Русская служба"
  • NewRbk "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны" 
  • Azadlıq Radiosu "Berlinin zorlanması" 
  • Feministmin.kg "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"                                                                           
  • Форма новостей "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Новости РБК-Украина "Изнасилование Берлина"                                                                  
  • RSS-Informer.ru "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Проект «Тарасова правда» "Изнасилование   Берлина:  неизвестная   история   войны"                                                                                         
  • Nuzzel "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Statistica Online "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"                                                                            
  • ПЛАНШЕТКА "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Irsolo "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"                                                                             
  • Мои записи "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • NewsOfTheDay "Изнасилование   Берлина:  неизвестная   история   войны"
  • 4SG.COM.UA "Зґвалтування Берліна: невідома історія війни - BBC Ukrainian"
  • Newsper "Зґвалтування Берліна: невідома історія війни"
  • HolocaustRevisionism "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Nepravda.in.ua "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"                                                                   
  • NewRbk "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"                                                                               
  • Блог ”Справочник Петербуржца” "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Рівненський обласний тижневик „Волинь” "Зґвалтування Берліна: невідома історія війни"                                                             
  • Ua.Utro.News "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Наталія Фортуна "Зґвалтування Берліна: невідома історія війни"                                                                               
  • Lragir.am "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Вести Мира "ИноСМИ: Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"                                                                       
  • MyInforms "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Харфа "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"                                                                                  
  • Agregator.Pro "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • ПЛАНШЕТКА "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • LRT.LT "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • NewRezume "Война. Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • ДУНЁ ЎЗБЕКЛАРИ "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Mir.Az "Berlinin zorlanması: müharibənin gizli tarixi"
  • Dan4you "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • MyRussiaNews "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Мои правила и мое мнение "Неизвестная история войны"
  • Newsper "Зґвалтування Берліна: невідома історія війни"
  • Аркадий Красильщиков "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Последние новости "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • TRY.MD "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • KOD UA "Изнасилование Германии: неизвестная история войны"
  • Харфа "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Политическая кухня "Изнасилование Германии: неизвестная история войны"
  • Дунё ўзбеклари "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Kaktusblog "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"                                      
  • AdFave "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Звездец "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • Gavag "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"
  • На скрижалях "Згвалтування Берліна: за лаштунками перемоги"
  • Тижневик «Волинь» "Зґвалтування Берліна: невідома історія війни"
  • Український світ "Зґвалтування Берліна: невідома історія війни"                             
  • БуратинсБургер "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны"

  •   

     
     
     


    Изнасилование Берлина: 

    неизвестная история войны



    • 24 сентября 2015
    • From the section Magazin


     

    В России выходит в продажу примечательная книга - дневник офицера Советской Армии Владимира Гельфанда, в которой без прикрас и купюр описаны кровавые будни Великой Отечественной войны.

    Некоторые полагают, что критический подход к прошлому неэтичен или просто недопустим, учитывая героические жертвы и гибель 27 миллионов советских граждан.

    Другие считают, что будущие поколения должны знать истинные ужасы войны и заслуживают того, чтобы увидеть неприукрашенную картину.

    Корреспондент Би-би-си Люси Эш попыталась разобраться в некоторых малоизвестных страницах истории последней мировой войны.

    Некоторые факты и обстоятельства, изложенные в ее статье, могут быть неподходящими для детей.

    _________________________________________________________________________

    В Трептов-парке на окраине Берлина сгущаются сумерки. Я смотрю на возвышающийся надо мной на фоне закатного неба памятник воину-освободителю.

    Стоящий на обломках свастики солдат высотой 12 метров в одной руке держит меч, а на другой его руке сидит маленькая немецкая девочка.

    Здесь похоронены пять тысяч из 80 тысяч советских солдат, погибших в битве за Берлин в период с 16 апреля по 2 мая 1945 года.

    Колоссальные пропорции этого монумента отражают масштабы жертв. На вершине постамента, куда ведет длинная лестница, виден вход в памятный зал, освещенный как религиозная святыня.

    Мое внимание привлекла надпись, напоминающая, что советские люди спасли европейскую цивилизацию от фашизма.

    Но для некоторых в Германии этот мемориал - повод для иных воспоминаний.

    Советские солдаты изнасиловали бессчетное число женщин по пути к Берлину, но об этом редко говорили после войны - как в Восточной, так и в Западной Германии. И в России сегодня об этом мало кто говорит.

    Дневник Владимира Гельфанда

    Многие российские СМИ регулярно отвергают рассказы об изнасилованиях как миф, состряпанный на Западе, однако один из многочисленных источников, поведавших нам о том, что происходило, - это дневник советского офицера.

     


    Владимир Гельфанд писал свой дневник с удивительной искренностью в те времена, когда это было смертельно опасно

     

    Лейтенант Владимир Гельфанд, молодой еврей родом из Украины, с 1941 года и до конца войны вел свои записи с необыкновенной искренностью, несмотря на существовавший тогда запрет на ведение дневников в советской армии.

    Его сын Виталий, который позволил мне почитать рукопись, нашел дневник, когда разбирал бумаги отца после его смерти. Дневник был доступен в сети, но теперь впервые публикуется в России в виде книги. Два сокращенных издания дневника выходили в Германии и Швеции.

    Дневник повествует об отсутствии порядка и дисциплины в регулярных войсках: скудные рационы, вши, рутинный антисемитизм и бесконечное воровство. Как он рассказывает, солдаты воровали даже сапоги своих товарищей.

    В феврале 1945 года воинская часть Гельфанда базировалась недалеко от реки Одер, готовясь к наступлению на Берлин. Он вспоминает, как его товарищи окружили и захватили в плен немецкий женский батальон.

    "Позавчера на левом фланге действовал женский батальон. Его разбили наголову, а пленные кошки-немки объявили себя мстительницами за погибших на фронте мужей. Не знаю, что с ними сделали, но надо было бы казнить негодяек безжалостно", - писал Владимир Гельфанд.

    Один из самых показательных рассказов Гельфанда относится к 25 апреля, когда он был уже в Берлине. Там Гельфанд впервые в жизни прокатился на велосипеде. Проезжая вдоль берега реки Шпрее, он увидел группу женщин, тащивших куда-то свои чемоданы и узлы.

     


    В феврале 1945 года воинская часть Гельфанда базировалась недалеко от реки Одер, готовясь к наступлению на Берлин
     

    "Я спросил немок, где они живут, на ломаном немецком, и поинтересовался, зачем они ушли из своего дома, и они с ужасом рассказали о том горе, которое причинили им передовики фронта в первую ночь прихода сюда Красной Армии", - пишет автор дневника.

    "Они тыкали сюда, - объясняла красивая немка, задирая юбку, - всю ночь, и их было так много. Я была девушкой, - вздохнула она и заплакала. - Они мне испортили молодость. Среди них были старые, прыщавые, и все лезли на меня, все тыкали. Их было не меньше двадцати, да, да, - и залилась слезами".

    "Они насиловали при мне мою дочь, - вставила бедная мать, - они могут еще прийти и снова насиловать мою девочку. - От этого снова все пришли в ужас, и горькое рыдание пронеслось из угла в угол подвала, куда привели меня хозяева. "Оставайся здесь, - вдруг бросилась ко мне девушка, - ты будешь со мной спать. Ты сможешь со мной делать все, что захочешь, но только ты один!" - пишет Гельфанд в своем дневнике.

    "Пробил час мести!"

    Немецкие солдаты к тому времени запятнали себя на советской территории чудовищными преступлениями, которые они совершали в течение почти четырех лет.

    Владимир Гельфанд сталкивался со свидетельствами этих преступлений по мере того, как его часть продвигалась с боями к Германии.

    "Когда каждый день убийства, каждый день ранения, когда они проходят через деревни, уничтоженные фашистами... У папы очень много описаний, где уничтожали деревни, вплоть до детей, уничтожали маленьких детей еврейской национальности... Даже годовалых, двухгодовалых... И это не в течение какого-то времени, это годы. Люди шли и это видели. И шли они с одной целью - мстить и убивать", - рассказывает сын Владимира Гельфанда Виталий.

    Виталий Гельфанд обнаружил этот дневник уже после смерти отца.

    Вермахт, как предполагали идеологи нацизма, был хорошо организованной силой арийцев, которые не опустятся до полового контакта с "унтерменшами" ("недочеловеками").

    Но этот запрет игнорировался, говорит историк Высшей школы экономики Олег Будницкий.

    Немецкое командование было настолько озабочено распространением венерических болезней в войсках, что организовало на оккупированных территориях сеть армейских публичных домов.


     

    Виталий Гельфанд надеется опубликовать дневник отца в России
     

    Трудно найти прямые свидетельства того, как немецкие солдаты обращались с русскими женщинами. Многие жертвы просто не выжили.

    Но в Германо-российском музее в Берлине его директор Йорг Морре показал мне фотографию из личного альбома немецкого солдата, сделанную в Крыму.

    На фотографии – тело женщины, распластанное на земле.

    "Выглядит так, как будто она была убита при изнасиловании или после него. Ее юбка задрана, а руки закрывают лицо", - говорит директор музея.

    "Это шокирующее фото. У нас в музее были споры о том, нужно ли выставлять такие фотографии. Это война, это сексуальное насилие в Советском Союзе при немцах. Мы показываем войну. Не говорим о войне, а показываем ее", - говорит Йорг Морре.

    Когда Красная армия вошла в "логово фашистского зверя", как называла тогда советская пресса Берлин, плакаты поощряли ярость солдат: "Солдат, ты на немецкой земле. Пробил час мести!"

    Политотдел 19-й Армии, наступавшей на Берлин вдоль побережья Балтийского моря, объявил, что настоящий советский солдат настолько полон ненависти, что мысль о половом контакте с немками будет ему отвратительна. Но и на этот раз солдаты доказали, что их идеологи ошибались.

    Историк Энтони Бивор, проводя исследования для своей книги "Берлин: падение", вышедшей в свет в 2002 году, нашел в российском государственном архиве отчеты об эпидемии сексуального насилия на территории Германии. Эти отчеты в конце 1944 года посылались сотрудниками НКВД Лаврентию Берии.

    "Они передавались Сталину, - говорит Бивор. - Можно увидеть по отметкам, читались они или нет. Они сообщают о массовых изнасилованиях в Восточной Пруссии и о том, как немецкие женщины пытались убивать себя и своих детей, чтобы избежать этой участи".

    "Жители подземелья"

    Другой дневник военного времени, который вела невеста немецкого солдата, рассказывает о том, как некоторые женщины приспосабливались к этой ужасающей ситуации в попытках выжить.

    С 20 апреля 1945 года женщина, имя которой не называется, оставляла на бумаге безжалостные в своей честности наблюдения, проницательные и местами сдобренные юмором висельника.

    Автор дневника описывает себя как "бледную блондинку, всегда одетую в одно и то же зимнее пальто". Она рисует яркие картины жизни своих соседей в бомбоубежище под их многоквартирным домом.

    Среди ее соседок – "молодой человек в серых брюках и очках в толстой оправе, при ближайшем рассмотрении оказывающийся женщиной", а также три пожилые сестры, как она пишет, "все трое – портнихи, сбившиеся в один большой черный пудинг".


     
     

    Часы и велосипеды были обычными трофеями в Берлине

    В ожидании приближавшихся частей Красной армии женщины шутили: "Лучше русский на мне, чем янки надо мной", имея в виду, что лучше уж быть изнасилованной, чем погибнуть при ковровой бомбардировке американской авиации.

    Но когда солдаты вошли в их подвал и попытались вытащить оттуда женщин, те начали умолять автора дневника использовать ее знание русского языка, чтобы пожаловаться советскому командованию.

    На превращенных в руины улицах ей удается найти советского офицера. Он пожимает плечами. Несмотря на сталинский декрет, запрещающий насилие в отношении гражданского населения, как он говорит, "это все равно происходит".

    Тем не менее офицер спускается с ней в подвал и отчитывает солдат. Но один из них вне себя от гнева. "О чем ты говоришь? Посмотри, что немцы сделали с нашими женщинами! - кричит он. - Они взяли мою сестру и…" Офицер его успокаивает и выводит солдат на улицу.

    Но когда автор дневника выходит в коридор, чтобы проверить, ушли они или нет, ее хватают поджидавшие солдаты и жестоко насилуют, едва не задушив. Объятые ужасом соседи, или "жители подземелья", как она их называет, прячутся в подвале, заперев за собой дверь.

    "Наконец, открылись два железных засова. Все уставились на меня, - пишет она. - Мои чулки спущены, мои руки держат остатки пояса. Я начинаю кричать: "Вы свиньи! Меня тут изнасиловали дважды подряд, а вы оставляете меня лежать здесь как кусок грязи!"

    В итоге автор дневника приходит к мысли, что ей нужно найти одного "волка", чтобы защититься от новых групповых изнасилований "зверьем мужского пола".

    Она находит офицера из Ленинграда, с которым делит постель. Постепенно отношения между агрессором и жертвой становятся менее жестокими, более взаимными и неоднозначными. Немка и советский офицер даже обсуждают литературу и смысл жизни.

    "Никоим образом нельзя утверждать, что майор меня насилует, - пишет она. – Почему я это делаю? За бекон, сахар, свечи, мясные консервы? В какой-то степени я уверена, что так и есть. Но к тому же мне нравится майор, и чем меньше он хочет получить от меня как мужчина, тем больше он мне нравится как человек".

    Многие из ее соседок заключали подобные сделки с победителями поверженного Берлина.




    Некоторые немки нашли способ приспособиться к этой ужасной ситуации

    Когда в 1959 году дневник был опубликован в Германии под названием "Женщина в Берлине", этот откровенный рассказ вызвал волну обвинений в том, что он опорочил честь немецких женщин. Не удивительно, что автор, предчувствуя это, потребовала не публиковать больше дневник до своей смерти.

    Эйзенхауэр: расстреливать на месте

    Изнасилования были проблемой не только Красной Армии.

    Боб Лилли, историк из университета Северного Кентукки, смог получить доступ к архивам военных судов США.

    Его книга (Taken by Force) вызвала столько споров, что вначале ни одно американское издательство не решалось его опубликовать, и первое издание появилось во Франции.

    По приблизительным подсчетам Лилли, около 14 тысяч изнасилований было совершено американскими солдатами в Англии, Франции и Германии с 1942 по 1945 годы.

    "В Англии случаев изнасилований было совсем мало, но как только американские солдаты пересекли Ла Манш, их число резко возросло", - рассказывает Лилли.

    По его словам, изнасилования стали проблемой не только имиджа, но и армейской дисциплины. "Эйзенхауэр сказал расстреливать солдат на месте преступления и сообщать о казнях в военных газетах, таких как Stars and Stripes. В Германии был пик этого явления", - рассказывает он.

    - А были казнены солдаты за изнасилования?

    - О да!

    - Но не в Германии?

    - Нет. Ни одного солдата не казнили за изнасилование или убийство немецких граждан, - признает Лилли.

    Сегодня историки продолжают расследовать факты сексуальных преступлений, совершенных войсками союзников в Германии.

    В течение многих лет тема сексуального насилия со стороны войск союзников – американских, британских, французских и советских солдат - на территории Германии официально замалчивалась. Мало кто об этом сообщал, и еще меньше желающих было все это слушать.

    Молчание

    О таких вещах в обществе вообще говорить непросто. Кроме того, в Восточной Германии считалось едва ли не богохульством критиковать советских героев, победивших фашизм.

    А в Западной Германии вина, которую испытывали немцы за преступления нацизма, затмевала тему страданий этого народа.

    Но в 2008 году в Германии по дневнику жительницы Берлина вышел фильм "Безымянная – одна женщина в Берлине" с актрисой Ниной Хосс в главной роли.

    Этот фильм стал откровением для немцев и побудил многих женщин рассказать о том, что с ними произошло. Среди этих женщин - Ингеборг Буллерт.

    Сейчас 90-летняя Ингеборг живет в Гамбурге в квартире, полной фотографий кошек и книг о театре. В 1945 году ей было 20. Она мечтала стать актрисой и жила с матерью на довольно фешенебельной улице в берлинском районе Шарлоттенбург.



    "Я думала, что они меня убьют", - говорит Ингеборг Буллурт

    Когда началось советское наступление на город, она спряталась в подвале своего дома, как и автор дневника "Женщина в Берлине".

    "Неожиданно на нашей улице появились танки, повсюду лежали тела русских и немецких солдат, - вспоминает она. – Я помню ужасающий протяжный звук падающих русских бомб. Мы называли их Stalinorgels ("сталинские органы")".

    Как-то раз в перерыве между бомбежками Ингеборг вылезла из подвала и побежала наверх за веревкой, которую она приспособила под фитиль для лампы.

    "Неожиданно я увидела двух русских, направивших на меня пистолеты, - говорит она. – Один из них заставил меня раздеться и изнасиловал меня. Потом они поменялись местами, и меня изнасиловал другой. Я думала, что умру, что они меня убьют".

    Тогда Ингеборг не рассказала о том, что с ней случилось. Она молчала об этом несколько десятилетий, потому что говорить об этом было бы слишком тяжело. "Моя мать любила хвастать тем, что ее дочь не тронули", - вспоминает она.

    Волна абортов

    Но изнасилованиям подверглись многие женщины в Берлине. Ингеборг вспоминает, что сразу после войны женщинам от 15 до 55 лет было приказано сдать анализ на венерические болезни.

    "Для того, чтобы получить продуктовые карточки, нужна была медицинская справка, и я помню, что у всех докторов, их выдававших, приемные были полны женщин", - вспоминает она.

    Каков был реальный масштаб изнасилований? Чаще всего называются цифры в 100 тысяч женщин в Берлине и два миллиона по всей Германии. Эти цифры, горячо оспариваемые, были эстраполированы из скудных медицинских записей, сохранившихся до наших дней.




    Эти медицинские документы 1945 года чудом уцелели

    Лишь в одном районе Берлина за полгода было одобрено 995 просьб об абортах

    На бывшем военном заводе, где сейчас хранится государственный архив, его сотрудник Мартин Люхтерханд показывает мне пачку синих картонных папок.

    В них содержатся данные об абортах с июня по октябрь 1945 года в Нойкелльне, одном из 24 районов Берлина. То, что они сохранились нетронутыми – маленькое чудо.

    В Германии того времени аборты были запрещены согласно статье 218 уголовного кодекса. Но Люхтерханд говорит, что после войны был короткий промежуток времени, когда женщинам было разрешено прерывать беременность. Особая ситуация была связана с массовыми изнасилованиями в 1945 году.

    С июня 1945 по 1946 год только в этом районе Берлина было одобрено 995 просьб об аборте. Папки содержат более тысячи страниц разного цвета и размера. Одна из девушек округлым детским почерком пишет, что была изнасилована дома, в гостиной на глазах своих родителей.

    Хлеб вместо мести

    Для некоторых солдат, стоило им подвыпить, женщины становились такими же трофеями, как часы или велосипеды. Но другие вели себя совсем иначе. В Москве я встретила 92-летнего ветерана Юрия Ляшенко, который помнит, как вместо того, чтобы мстить, солдаты раздавали немцам хлеб.

    Юрий Ляшенко говорит, что советские солдаты в Берлине вели себя по-разному

    “Кормить, конечно, мы всех не могли, так? А тем, что у нас было, мы делились с детьми. Маленькие дети такие запуганные, глаза такие страшные… жалко детей", - вспоминает он.

    В пиджаке, увешанном орденами и медалями, Юрий Ляшенко приглашает меня в свою маленькую квартирку на верхнем этаже многоэтажного дома и угощает коньяком и вареными яйцами.

    Он рассказывает мне, что хотел стать инженером, но был призван в армию и так же, как Владимир Гельфанд, прошел всю войну до Берлина.

    Наливая в рюмки коньяк, он предлагает тост за мир. Тосты за мир часто звучат заученно, но тут чувствуется, что слова идут от сердца.

    Мы говорим о начале войны, когда ему чуть не ампутировали ногу, и о том, что он почувствовал, когда увидел красный флаг над Рейхстагом. Спустя некоторое время я решаюсь спросить его об изнасилованиях.

    "Не знаю, у нашего подразделения такого не было… Конечно, очевидно, такие случаи были в зависимости от самого человека, от людей, - говорит ветеран войны. - Вот попадется один такой… Один поможет, а другой надругается... На лице у него не написано, не знаешь его".

    Оглянуться в прошлое

    Наверное, мы никогда не узнаем настоящих масштабов изнасилований. Материалы советских военных трибуналов и многие другие документы остаются закрытыми. Недавно Государственная дума одобрила закон "о посягательстве на историческую память", согласно которому любой, кто принижает вклад СССР в победу над фашизмом, может заработать денежный штраф и до пяти лет лишения свободы.

    Молодой историк Гуманитарного университета в Москве Вера Дубина говорит, что ничего не знала об этих изнасилованиях до тех пор, пока не получила стипендию для учебы в Берлине. После учебы в Германии она написала работу на эту тему, но не смогла ее опубликовать.

    "Российские СМИ отреагировали очень агрессивно, - говорит она. - Люди хотят знать только о нашей славной победе в Великой Отечественной войне, и сейчас становится все сложнее вести серьезные исследования".



    Советские полевые кухни раздавали жителям Берлина еду


    История часто переписывается в угоду конъюнктуре. Именно поэтому свидетельства очевидцев столь важны. Свидетельства тех, кто осмелился говорить на эту тему сейчас, в преклонном возрасте, и рассказы тогда еще молодых людей, записавших в годы войны свои свидетельства о происходившем.

    Виталий, сын автора армейского дневника Владимира Гельфанда, говорит о том, что многие советские солдаты проявили великий героизм в годы Второй мировой войны. Но это не вся история, считает он.

    "Если люди не хотят знать правду, хотят заблуждаться и хотят говорить о том, как было все красиво и благородно - это глупо, это самообман, - напоминает он. - Весь мир это понимает, и Россия это понимает. И даже те, кто стоит за этими законами об искажении прошлого, они тоже понимают. Мы не можем двигаться в будущее, пока не разберемся с прошлым".

     

     

     

    _________________________________________________________

    Примечание. 25 и 28 сентября 2015 года этот материал был изменен. Мы удалили подписи к двум фотографиям, а также написанные на их основе посты в твиттере. Они не соответствуют редакционным стандартам Би-би-си, и мы понимаем, что многие посчитали их оскорбительными. Мы приносим свои искренние извинения.



     

    The Rape of Berlin is on BBC World Service on Saturday 2 May at 18.06 BST and Sunday 3 May at 11.06 BST, or listen on iPlayer








     

     




    BBC Україна "Зґвалтування Берліна: невідома історія війни"

    24 вересня 2015




    Зґвалтування Берліна: невідома історія війни



    • 24 вересня 2015
    • From the section Magazin


     

    У Росії виходить у продаж примітна книга - щоденник офіцера Радянської Армії Володимира Гельфанда, в якому без прикрас і купюр описані криваві будні Великої Вітчизняної війни.

    Дехто вважає, що критичний підхід до минулого неетичний або просто недопустимий, враховуючи героїчні жертви і загибель 27 мільйонів радянських громадян.

    Інші вважають, що майбутні покоління повинні знати про справжні жахи війни і заслуговують на те, аби побачити неприкрашену картину.

    Кореспондент ВВС Люсі Еш спробувала розібратися в деяких маловідомих сторінках історії останньої світової війни.

    Деякі факти і обставини, викладені у її статті, можуть бути неприйнятними для дітей.

     


    Володимир Гельфанд писав свій щоденник з дивовижною щирістю у ті часи, коли це було смертельно небезпечно

     

    У Трептов-парку на околиці Берліна згущаються сутінки. Я дивлюся на пам'ятник воїну-визволителю, що височіє наді мною на тлі вечірнього неба.

    Солдат заввишки 12 метрів, що стоїть на уламках свастики, в одній руці тримає меч, а на іншій його руці сидить маленька німецька дівчинка.

    Тут поховані 5 з 80 тисяч радянських солдатів, що загинули у битві за Берлін у період з 16 квітня до 2 травня 1945 року.

    Колосальні пропорції цього монумента відбивають масштаби жертв. На вершині постаменту, куди ведуть довгі сходи, видно вхід до пам'ятної зали, освітленої, наче релігійна святиня.

    Мою увагу привернув напис, який нагадує, що радянські люди врятували європейську цивілізацію від фашизму.

    Але для декого у Німеччині цей меморіал - привід для інших спогадів.

    Радянські солдати зґвалтували незліченну кількість жінок на шляху до Берлiна, але про це рідко говорили після війни - як у Східній, так і в Західній Німеччині. І у Росії нині про це мало хто говорить.

    Щоденник Володимира Гельфанда

    Багато російських ЗМІ регулярно відкидають розповіді про зґвалтуваннях як міф, створений на Заході, але одне з численних джерел, які розповідають нам про те, що відбувалося, - це щоденник радянського офіцера.

    Лейтенант Володимир Гельфанд, молодий єврей родом з України, від 1941 року і до кінця війни вів свої записи з незвичайною щирістю, незважаючи на чинну тоді в радянській армії заборону вести щоденники.

    Його син Віталій, який дозволив мені почитати рукопис, знайшов щоденник, коли розбирав папери батька після його смерті. Щоденник був доступний у мережі, але тепер вперше публікується у Росії у вигляді книги. Два скорочених його видання виходили у Німеччині та Швеції.

     


    У лютому 1945 року військова частина Гельфанда базувалася неподалік річки Одер, готуючись до наступу на Берлін
     

    Щоденник оповідає про відсутність порядку і дисципліни у регулярних військах: мізерні раціони, воші, рутинний антисемітизм і нескінченне злодійство. Як він розповідає, солдати крали навіть чоботи своїх товаришів.

    У лютому 1945 року військова частина Гельфанда базувалася недалеко від річки Одер, готуючись до наступу на Берлін. Він згадує, як його товариші оточили і захопили у полон німецький жіночий батальйон.

    "Позавчора на лівому фланзі діяв жіночий батальйон. Його розбили наголову, а полонені кішки-німкені оголосили себе месницями за загиблих на фронті чоловіків. Не знаю, що з ними зробили, але треба було би стратити негідниць безжально", - писав Володимир Гельфанд.

    Одна з найбільш показових розповідей Гельфанда стосується 25 квітня, коли він був уже в Берліні. Там Гельфанд уперше в житті прокатався на велосипеді. Проїжджаючи вздовж берега річки Шпрее, він побачив групу жінок, які тягли кудись валізи і вузли.

    "Я запитав німкень, де вони живуть, ламаною німецькою та поцікавився, навіщо вони пішли з дому, і вони з жахом розповіли про те горе, яке заподіяли їм передовики фронту у першу ніч приходу сюди Червоної Армії", - пише автор щоденника.

    "Вони тикали сюди, - пояснювала красива німкеня, задираючи спідницю, - всю ніч, і їх було так багато. Я була дівчиною, - зітхнула вона і заплакала. - Вони мені зіпсували молодість. Серед них були старі, прищаві, і всі лізли на мене, всі тикали. Їх було не менше двадцяти, так, так", - і залилася сльозами".

    "Вони ґвалтували при мені мою доньку, - вставила бідна мати, - вони можуть ще прийти і знову ґвалтувати мою дівчинку". - Від цього знову усіх пройняв жах, і гірке ридання пронеслося з кутка у куток підвалу, куди привели мене господарі. "Залишайся тут, - раптом кинулася до мене дівчина, - ти будеш зі мною спати. Ти зможеш зі мною робити все, що захочеш, але тільки ти один!" - пише Гельфанд у своєму щоденнику.

    "Пробив час помсти!"

    Німецькі солдати до того часу заплямували себе на радянській території жахливими злочинами, які вони вчиняли протягом майже чотирьох років.

    Володимир Гельфанд стикався зі свідченнями цих злочинів разом з тим, як його частина просувалася з боями до Німеччини.

    "Коли кожен день вбивства, кожен день поранення, коли вони проходять через села, знищені фашистами... У тата дуже багато описів, де знищували села, аж до дітей, знищували маленьких дітей єврейської національності... Навіть однорічних, дворічних... І це не протягом якогось часу, це роки. Люди йшли і це бачили. І йшли вони з однією метою - мстити і вбивати", - розповідає син Володимира Гельфанда Віталій.


     

    Віталій Гельфанд сподівається опублікувати щоденник батька у Росії 
     

    Він виявив цей щоденник вже після смерті батька.

    Вермахт, як вважали ідеологи нацизму, був добре організованою силою арійців, які не опустяться до статевого контакту з "унтерменшами" ("недолюдьми").

    Але ту заборону ігнорували, каже історик Вищої школи економіки Олег Будницький.

    Німецьке командування було настільки стурбоване поширенням венеричних хвороб у військах, що організувало на окупованих територіях мережу армійських публічних будинків.

    Важко знайти прямі свідчення того, як німецькі солдати поводилися з російськими жінками. Багато жертв просто не вижили.

    Але в Німецько-російському музеї у Берліні його директор Йорг Морро показав мені фотографію з особистого альбому німецького солдата, зроблену у Криму.

    На фотографії - тіло жінки, розпластане на землі.

    "Виглядає так, ніби її вбили при зґвалтуванні або після нього. Її спідниця задерта, а руки закривають обличчя", - каже директор музею.

    "Це шокуюче фото. У нас у музеї були суперечки про те, чи потрібно виставляти такі фотографії. Це війна, це сексуальне насильство у Радянському Союзі за німців. Ми показуємо війну. Не кажемо про війну, а показуємо її", - говорить Йорг Морро.


     
     

    Берлін 1945 року - годинники і велосипеди були звичайними трофеями

    Коли Червона армія увійшла до "лігва фашистського звіра", як називала тоді радянська преса Берлін, плакати заохочували лють солдатів: "Солдат, ти на німецькій землі. Пробив час помсти!".

    Політвідділ 19-ї Армії, яка наступала на Берлін вздовж узбережжя Балтійського моря, оголосив, що справжній радянський солдат настільки сповнений ненависті, що думка про статевий контакт з німкенями буде йому огидна. Але й цього разу солдати довели, що їхні ідеологи помилялися.

    Історик Ентоні Бівер, проводячи дослідження для своєї книги "Берлін: падіння", що вийшла у світ у 2002 році, знайшов у російському державному архіві звіти про епідемію сексуального насильства на території Німеччини. Ці звіти у кінці 1944 року надсилали співробітники НКВС Лаврентію Берії.

    "Їх передавали Сталіну, - говорить Бівер. - Можна побачити за відмітками, читалися вони чи ні. Вони повідомляють про масові зґвалтування у Східній Пруссії і про те, як німецькі жінки намагалися вбивати себе і своїх дітей, щоб уникнути цієї долі".

    "Жителі підземелля"

    Інший щоденник воєнного часу, який вела наречена німецького солдата, розповідає про те, як деякі жінки пристосовувалися до цієї страхітливої ситуації у спробах вижити.

    З 20 квітня 1945 року жінка, ім'я якої не називається, залишала на папері безжальні у своїй чесності спостереження, проникливі і місцями присмачені гумором повішеника.

    Автор щоденника описує себе як "бліду блондинку, завжди одягнену в одне і те саме зимове пальто". Вона малює яскраві картини життя своїх сусідів у бомбосховищі під їхнім багатоквартирним будинком.

    Серед її сусідок - "молодий чоловік у сірих штанях і окулярах у товстій оправі, що після уважнішого розгляду виявляється жінкою", а також три літні сестри, як вона пише, "усі троє - кравчині, збилися в один великий чорний пудинг".

    В очікуванні частин Червоної армії, що наближалися, жінки жартували: "Краще росіянин на мені, ніж янкі наді мною", маючи на увазі, що краще вже бути зґвалтованою, аніж загинути під час килимового бомбардування американської авіації.

    Але коли солдати увійшли до їхнього підвалу і спробували витягти звідти жінок, ті почали благати автора щоденника використати її знання російської мови, аби поскаржитися радянському командуванню.




    Деякі німкені знайшли спосіб пристосуватися до тієї жахливої ситуації 


    На перетворених на руїни вулицях їй вдається знайти радянського офіцера. Він знизує плечима. Незважаючи на сталінський декрет, що забороняє насильство щодо цивільного населення, як він каже, "це все одно відбувається".

    Тим не менш, офіцер спускається з нею до підвалу і вичитує солдатам. Але один із них нетямиться від гніву. "Про що ти говориш? Подивися, що німці зробили з нашими жінками! - кричить він. - Вони взяли мою сестру і...". Офіцер його заспокоює і виводить солдатів на вулицю.

    Але коли автор щоденника виходить у коридор, щоб перевірити, пішли вони чи ні, її хапають солдати, що на неї чекали, і жорстоко ґвалтують, ледь не задушивши. Охоплені жахом сусіди або "жителі підземелля", як вона їх називає, ховаються у підвалі, замкнувши за собою двері.

    "Нарешті, відчинилися два залізні засуви. Усі втупилися в мене, - пише вона. - Мої панчохи спущені, мої руки тримають залишки пояса. Я починаю кричати: "Ви свині! Мене тут зґвалтували двічі поспіль, а ви залишаєте мене лежати тут як шматок бруду!".

    У підсумку автор щоденника приходить до думки, що їй потрібно знайти одного "вовка", щоб захиститися від нових групових зґвалтувань "звіриною чоловічої статі".

    Вона знаходить офіцера з Ленінграда, з яким ділить ліжко. Поступово відносини між агресором і жертвою стають менш жорстокими, більш взаємними і неоднозначними. Німкеня і радянський офіцер навіть обговорюють літературу і сенс життя.

    "Жодним чином не можна стверджувати, що майор мене ґвалтує, - пише вона. - Чому я це роблю? За бекон, цукор, свічки, м'ясні консерви? Якоюсь мірою я впевнена, що так і є. Але до того ж мені подобається майор, і чим менше він хоче отримати від мене як чоловік, тим більше він мені подобається як людина".

    Багато з її сусідок укладали подібні угоди з переможцями поваленого Берліна.

    Коли у 1959 році щоденник опублікували у Німеччині під назвою "Жінка у Берліні", ця відверта розповідь викликала хвилю звинувачень у тому, що вона спаплюжила честь німецьких жінок. Не дивно, що автор, передчуваючи це, зажадала більше не публікувати щоденник до своєї смерті.

    Ейзенхауер: розстрілювати на місці

    Зґвалтування були проблемою не лише Червоної Армії.

    Боб Ліллі, історик з університету Північного Кентуккі, зміг отримати доступ до архівів військових судів США.

    Його книга (Taken by Force) викликала стільки суперечок, що спершу жодне американське видавництво не наважувалася її опублікувати, і перше видання з'явилося у Франції.

    За приблизними підрахунками Ліллі, у 1942-1945 роках американські солдати вчинили у Англії, Франції та Німеччині приблизно 14 тисяч зґвалтувань.

    "В Англії випадків зґвалтувань було зовсім мало, але щойно американські солдати перетнули Ла Манш, їхня кількість різко зросла", - розповідає Ліллі.

    За його словами, зґвалтування стали проблемою не тільки іміджу, але й армійської дисципліни. "Ейзенхауер сказав розстрілювати солдатів на місці злочину і повідомляти про страти у військових газетах, таких як Stars and Stripes. У Німеччині був пік цього явища", - розповідає він.

    - А були страчені солдати за зґвалтування?

    - О так!

    - Але не у Німеччині?

    - Ні. Жодного солдата не стратили за зґвалтування або вбивство німецьких громадян, - визнає Ліллі.

    Нині історики продовжують розслідувати факти сексуальних злочинів, скоєних військами союзниками у Німеччині.

    Протягом багатьох років тему сексуального насильства з боку військ союзників - американських, британських, французьких і радянських солдатів - на території Німеччини офіційно замовчували. Мало хто про це повідомляв, і ще менше було охочих про все це слухати.

    Мовчання

    Про такі речі у суспільстві взагалі говорити непросто. Крім того, у Східній Німеччині вважалося чи не богохульством критикувати радянських героїв, що перемогли фашизм.

    А у Західній Німеччині вина, яку відчували німці за злочини нацизму, затьмарювала тему страждань цього народу.

    Але у 2008 році у Німеччині за щоденником мешканки Берліна вийшов фільм "Анонім: жінка з Берліна" з актрисою Ніною Хосс у головній ролі.

    Цей фільм став одкровенням для німців і спонукав багатьох жінок розповісти про те, що з ними сталося. Серед цих жінок - Інгеборг Буллерт.



    "Я думала, що вони мене вб'ють", - говорить Інгебог Буллерт 

    Зараз 90-річна Інгеборг живе у Гамбурзі в квартирі, сповненій фотографіями кішок і книг про театр. У 1945 році їй було 20. Вона мріяла стати актрисою і жила з матір'ю на досить фешенебельній вулиці у берлінському районі Шарлоттенбург.

    Коли почався радянський наступ на місто, вона сховалася у підвалі свого будинку, як і автор щоденника "Жінка у Берліні".

    "Несподівано на нашій вулиці з'явилися танки, всюди лежали тіла російських і німецьких солдатів, - згадує вона. - Я пам'ятаю страхітливий протяжний звук падіння російських бомб. Ми називали їх Stalinorgels ("органи Сталіна")".

    Якось раз у перерві між бомбардуваннями Інгеборг вилізла з підвалу і побігла нагору за мотузкою, яку вона пристосувала під гніт для лампи.

    "Несподівано я побачила двох росіян, які наставили на мене пістолети, - говорить вона. - Один з них змусив мене роздягнутися і зґвалтував мене. Потім вони помінялися місцями, і мене зґвалтував інший. Я думала, що помру, що вони мене вб'ють".

    Тоді Інгеборг не розказала про те, що з нею трапилося. Вона мовчала про це кілька десятиліть, бо говорити про це було би занадто важко.

    "Моя мати любила хизуватися тим, що її дочку не зачепили", - згадує вона.

    Хвиля абортів

    Але зґвалтувань зазнали багато жінок у Берліні. Інгеборг згадує, що одразу після війни жінкам від 15 до 55 років наказали здати аналіз на венеричні хвороби.




    Ці медичні документи 1945 року дивом вціліли  


    "Для того, щоб отримати продуктові картки, потрібна була медична довідка, і я пам'ятаю, що у всіх лікарів, які їх видавали, приймальні були повні жінок", - згадує вона.

    Який був реальний масштаб зґвалтувань? Найчастіше називаються цифри у 100 тисяч жінок у Берліні і 2 мільйони по всій Німеччині. Ці цифри, навколо яких лунали палкі суперечки, екстраполювали з убогих медичних записів, які збереглися до наших днів.

    На колишньому військовому заводі, де зараз зберігають державний архів, його співробітник Мартін Люхтерханд показує мені пачку синіх картонних папок.

    У них містяться дані про аборти з червня по жовтень 1945 року у Нойкелльні, одному з 24 районів Берліна. Те, що вони збереглися - маленьке диво.




    Лише в одному районі Берліна за півроку схвалили 995 прохань про аборти


    У Німеччині того часу аборти були заборонені відповідно до статті 218 кримінального кодексу. Але Люхтерханд каже, що після війни був короткий проміжок часу, коли жінкам дозволили переривати вагітність. Особлива ситуація була пов'язана з масовими зґвалтуваннями у 1945 році.

    З червня 1945-го по 1946 рік тільки у цьому районі Берліна схвалили 995 прохань про аборт. Папки містять понад тисячу сторінок різного кольору і розміру. Одна з дівчат округлим дитячим почерком пише, що була зґвалтована вдома, у вітальні на очах у батьків.

    Хліб замість помсти

    Для деяких солдатів, варто було їм трохи випити, жінки ставали такими ж трофеями, як годинники або велосипеди. Але інші поводилися зовсім інакше. У Москві я зустріла 92-річного ветерана Юрія Ляшенка, який пам'ятає, як замість того, щоб мстити, солдати роздавали німцям хліб.

    Юрій Ляшенко каже, що радянські солдати у Берліні поводилися по-різному 

    "Годувати, звичайно, ми усіх не могли, так? А тим, що у нас було, ми ділилися з дітьми. Маленькі діти такі залякані, очі такі страшні... шкода дітей", - згадує він.

    У піджаку, обвішаному орденами і медалями, Юрій Ляшенко запрошує мене до своєї маленької квартирки на горішньому поверсі багатоповерхового будинку і пригощає коньяком і вареними яйцями.

    Він розповідає мені, що хотів стати інженером, але його призвали до армії, і так само, як Володимир Гельфанд, він пройшов усю війну до Берліна.

    Наливаючи у чарки коньяк, він пропонує тост за мир. Тости за мир часто лунають завчено, але тут відчувається, що слова лунають від серця.

    Ми говоримо про початок війни, коли йому ледь не ампутували ногу, і про те, що він відчув, коли побачив червоний прапор над Рейхстагом. Через деякий час я наважуюся запитати його про зґвалтування.

    "Не знаю, у нашого підрозділу такого не було... Звичайно, очевидно, такі випадки були залежно від самої людини, від людей, - говорить ветеран війни. - Ось трапиться один такий... Один допоможе, а інший поглумиться... На обличчі у нього не написано, не знаєш його".

    Озирнутися в минуле

    Напевно, ми ніколи не дізнаємося справжніх масштабів зґвалтувань. Матеріали радянських військових трибуналів та багато інших документів залишаються закритими. Нещодавно Державна дума схвалила закон "про посягання на історичну пам'ять", згідно з яким кожному, хто принижує внесок СРСР у перемогу над фашизмом, можуть присудити грошовий штраф і до п'яти років позбавлення волі.



    Радянські польові кухні роздавали жителям Берліна їжу


    Молодий історик Гуманітарного університету у Москві Віра Дубіна каже, що нічого не знала про ці зґвалтуваннях доти, доки не отримала стипендію для навчання у Берліні. Після навчання у Німеччині вона написала роботу на цю тему, але не змогла її опублікувати.

    "Російські ЗМІ відреагували дуже агресивно, - говорить вона. - Люди хочуть знати тільки про нашу славну перемогу у Великій Вітчизняній війні, і зараз стає дедалі складніше вести серйозні дослідження".

    Історію часто переписують на догоду кон'юнктурі. Саме тому свідчення очевидців настільки важливі. Свідчення тих, хто наважився говорити на цю тему зараз, у літньому віці, і розповіді тоді ще молодих людей, які записали у роки війни свої свідчення про те, що відбувалося.

    Віталій, син автора армійського щоденника Володимира Гельфанда, говорить про те, що багато радянських солдатів продемонстрували великий героїзм у роки Другої світової війни. Але це не вся історія, вважає він.

    "Якщо люди не хочуть знати правду, хочуть помилятися і хочуть говорити про те, як було все красиво і благородно - це нерозумно, це самообман, - нагадує він. - Весь світ це розуміє, і Росія це розуміє. І навіть ті, хто стоїть за цими законами про спотворення минулого, вони теж розуміють. Ми не можемо рухатися у майбутнє, поки не з'ясуємо усе з минулим ".

     

     

    _________________________________________________________
     
    Примітка. 25 вересня 2015 року цей матеріал був змінений. Ми видалили підпис до фотографії. Він не відповідає редакційним стандартам BBC, і ми розуміємо, що багато хто вважає його образливим. Ми висловлюємо свої щирі вибачення.




     

    The Rape of Berlin is on BBC World Service on Saturday 2 May at 18.06 BST and Sunday 3 May at 11.06 BST, or listen on iPlayer












    © 2015 ВВС

























     


    Vergewaltigung in Berlin:
    unbekannte Geschichte des Krieges


     


    • 24 Sept. 2015
    • From the section Magazin


     

    In Russland kommt auf den Verkauf ein bemerkenswertes Buch - ein Tagebuch eines sowjetischen Offizier Vladimir Gelfand, die ungeschminkte Banknoten und beschrieben blutigen Alltag des Zweiten Weltkriegs.

     

    Einige glauben, dass eine kritische Auseinandersetzung mit der Vergangenheit ist unethisch und einfach inakzeptabel, da die heroischen Opfer und Todesfälle von 27 Millionen Sowjetbürger.

    Andere glauben, dass die künftigen Generationen müssen die wahren Schrecken des Krieges kennen und verdienen es, die ungeschminkte Bild zu sehen.

    Korrespondent BBC BBC Lucy Ash versucht zu klären, einige der wenig bekannte Geschichte des letzten Weltkrieges.

    Einige der Fakten und Umstände in ihrem Artikel eingestellt ist, kann ungeeignet für Kinder.

    _________________________________________________________________________

    Im Treptower Park am Stadtrand von Berlin Dämmerung. Ich schaue auf die Hoch über mir bei Sonnenuntergang Himmel Hintergrund Denkmal für die Befreier Soldier.

    Stehend auf den Ruinen des Hakenkreuzes Soldaten Höhe von 12 Metern in der einen Hand ein Schwert, und auf der anderen Seite, setzt es ein wenig deutsches Mädchen.

    Hier werden aus 80.000 sowjetischen Soldaten, die in der Schlacht von Berlin in der Zeit vom 16. April bis 2. Mai 1945 starb begraben fünftausend.

    Die kolossalen Proportionen des Denkmals spiegelt das Ausmaß der Opfer. An der Spitze des Sockels, das eine lange Treppe, sichtbaren Eingang der Gedenkhalle, als religiöser Schrein beleuchtet ist.

    Meine Aufmerksamkeit wurde auf die Beschriftung aufgezogen, erinnerte daran, dass die sowjetischen Menschen haben die Zivilisation Europas vom Faschismus gerettet.

    Aber für einige in Deutschland dieser Gedenkstätte - eine Entschuldigung für andere Erinnerungen.

    Sowjetischen Soldaten vergewaltigt unzählige Frauen auf dem Weg nach Berlin, aber es wird nur selten nach dem Krieg gesprochen - sowohl in Ost- und West Deutschland. In Russland heute, dieser kleine Lautsprecher.

    Tagebuch von Vladimir Gelfand


    Viele russische Medien abzulehnen regelmäßig die Geschichten von Vergewaltigung als Mythos vom Westen ausgeheckt, aber einer der zahlreichen Quellen erzählte uns, was los war - ein Tagebuch eines sowjetischen Offiziers.

     


    Vladimir Gelfand ihr Tagebuch schrieb, mit überraschenden Offenheit in jenen Tagen, als es war lebensgefährlich

     

    Leutnant Vladimir Gelfand, ein junger Jude, gebürtig aus der Ukraine, von 1941 bis zum Ende des Krieges führte seine Aufnahme mit außergewöhnlichen Aufrichtigkeit, trotz der damals bestehenden Verbot der Haltung von Tagebüchern in der sowjetischen Armee.

    Sein Sohn Vitaly, der mich, das Manuskript zu lesen erlaubt, fand das Tagebuch, wenn beurteilt die Papiere seines Vaters nach seinem Tod. Das Tagebuch war im Netzwerk verfügbar ist, aber jetzt zum ersten Mal in russischer Sprache in der Form eines Buches veröffentlicht. Zwei Kurzausgabe Tagebuch kam in Deutschland und Schweden.

    Tagebuch erzählt die mangelnde Ordnung und Disziplin in den regulären Streitkräften: schlechte Ernährung, Läuse, Antisemitismus und endlose Routine Diebstahl. Wie er sagt, stahlen die Soldaten selbst die Stiefel ihrer Kameraden.

    Im Februar 1945, eine militärische Einheit auf Basis Gelfand in der Nähe der Oder, in Vorbereitung für einen Angriff auf Berlin. Er erinnert sich, wie seine Kameraden umgeben und eroberte eine deutsche Frauenbataillon.

    ". Vorgestern auf der linken gehandelt Frauenbataillon Seine äußerst aufgewühlt, und die Gefangenen Katze und Deutschen erklärten sich Rächer für die Toten an der Vorderseite Sie wissen nicht, was mit ihnen zu tun, aber es wäre notwendig, um negodyaek gnadenlos durchführen." - Schrieb Vladimir Gelfand.

    Eine der aufschlussreichsten Geschichten Gelfand bezieht sich auf 25. April, als er in Berlin war. Es Gelfand erstmals Radfahren. Entlang den Ufern der Spree, sah er eine Gruppe von Frauen taschivshih irgendwo meine Taschen und Einheiten.

     


    Im Februar 1945, einer militärischen Einheit basiert Gelfand in der Nähe der Oder, in Vorbereitung für einen Angriff auf Berlin
     
    "Ich fragte die Deutschen, wo sie leben, in gebrochenem Deutsch, und fragte, warum sie aus dem Haus gegangen war, und sie entsetzt erzählt über die Trauer ließ sie vorderster Front in der ersten Nacht von der Ankunft der Roten Armee" - der Autor schreibt ein Tagebuch .

    "Sie stieß hier, - erklärte der schönen deutschen Frau und hob ihren Rock - die ganze Nacht, und es gab so viele ich ein Mädchen -., Seufzte sie und weinte -. Sie sagten mir, verwöhnte Jugend Unter ihnen waren alt, pickelig, und alle stiegen auf. Ich war ganz zufällig gab es mindestens zwanzig, ja, ja -.. und brach in Tränen "

    Stay "wieder von diesem alle waren entsetzt und bitteres Weinen von einer Ecke des Kellers, die mich nach Hause gebracht gefegt wurden sie vor mir vergewaltigt meine Tochter - setzte sich in eine arme Mutter - - sie können immer noch kommen und wieder vergewaltigt mein Mädchen.". hier - plötzlich eilte ich zu meinem Mädchen - Sie werden mit mir schlafen. Sie können mit mir zu tun, was du willst, aber du derjenige bist! "- Gelfand schrieb in sein Tagebuch.


    "Die Stunde der Rache!"
     

    Deutsch Soldaten bis dahin in sowjetischem Territorium ungeheuerlichen Verbrechen, die sie im Laufe der fast vier Jahre verpflichtet verstrickt.

    Vladimir Gelfand angesichts der Beweise für diese Verbrechen als Teil einer Kampf nach Deutschland gezogen.

    "Wie jeder Tag des Mordes, Verwundeten jeden Tag, wie sie durch die Dörfer von den Nazis zerstört passieren ... Dad eine Menge von Beschreibungen, die Dörfer zu den Kindern zerstört, bis, ausgerottet kleine Kinder jüdischen ... Sogar Jährlinge, zweijährigen ... Und es ist nicht für einige Zeit, dieses Jahr Menschen kamen und sahen es und sie gingen mit einem Ziel -.., Rache zu nehmen und zu töten ", - sagt Wladimir Gelfand Sohn Vitaly.

    Vitaly Gelfand fand das Tagebuch nach dem Tod seines Vaters.

    Wehrmacht, wie die Nazi-Ideologie schlug, war eine gut organisierte Kraft der Arier, die Sex mit "Untermensch" ("Untermenschen") fällt.

    Aber das Verbot ignoriert, sagt der Historiker der Higher School of Economics Oleg Budnitskii.

    Die deutsche Führung war so besorgt über die Verbreitung von sexuell übertragbaren Krankheiten unter den Truppen, die Gebiete organisierten Netz von Bordellen Armee besetzt.

     

    Vitaly Gelfand hofft, das Tagebuch seines Vaters in Russland veröffentlichen
     
    Es ist schwierig, direkte Beweise dafür, wie deutsche Soldaten der russischen Frauen behandelt zu finden. Viele Opfer einfach nicht überleben.

    Aber das Deutsch-Russische Museum in Berlin, ihr Leiter Joerg Morro zeigte mir ein Foto vom persönliches Album eines deutschen Soldaten, in Krim hergestellt.

    Das Foto - den Körper einer Frau ausgestreckt auf dem Boden.

    "Es sieht aus, als ob sie während oder nach der Vergewaltigung getötet Ihr Rock Zadran und seine Hände nah Person.", - Sagte der Direktor des Museums.

    "... Dies ist ein schockierendes Bild Wir im Museum war eine Debatte darüber, ob eine solche Fotos angezeigt Es ist ein Krieg, ist es sexuelle Gewalt in der Sowjetunion unter den Deutschen zeigen wir den Krieg über den Krieg reden Sie nicht, und zeigen Sie es." - Sagt Joerg Morro .

    Als die Rote Armee in die "Höhle der faschistischen Bestie", wie dann der sowjetischen Presse Berlin bekannt, Poster ermutigt wütenden Soldaten: "Soldaten, auf deutschem Boden sind Sie die Stunde der Rache."

    Politischen Abteilung der 19. Armee voran auf Berlin an der Küste der Ostsee, hat erklärt, dass diese sowjetischer Soldat ist so voller Hass, dass der Gedanke an sexuellen Kontakt mit einem deutschen wird er angewidert sein. Aber dieses Mal die Soldaten haben bewiesen, dass ihre Ideologen falsch waren.

    Historiker Antony Beevor, forscht für sein Buch "Berlin: Der Fall", das 2002 veröffentlicht wurde, fand in der russischen Staatsarchiv der Berichte über die Epidemie der sexuellen Gewalt in Deutschland. Diese Berichte Ende 1944 vom NKWD Lavrenty Beria gesendet.

    "Sie waren für Stalin übergeben - sagt Beevor -. Sie können die Spuren zu sehen, lesen Sie sie oder nicht, Sie berichten über Massenvergewaltigungen in Ostpreußen und die deutsche Frau versucht, sich und ihre Kinder zu töten, um diesem Schicksal zu entgehen."
     
     
    "Die Bewohner des Dungeons"
     


    Ein weiterer Kriegstagebuch, das die Braut deutschen Soldaten führten erzählt, wie einige Frauen für diese erschreckende Situation in einem Versuch, um zu überleben angepasst.

    Am 20. April 1945 eine Frau, dessen Name nicht genannt wird, hat das Papier in der rücksichtslose Ehrlichkeit Beobachtung, scharfsinnig und manchmal mit Galgenhumor gewürzt.

    Blog-Autor beschreibt sich selbst als "blass blonde immer in der gleichen Wintermantel gekleidet." Sie malt ein lebendiges Bild des Lebens von ihren Nachbarn in einem Luftschutzbunker unter ihren Familienhauses.

    Unter seinen Nachbarn - "ein junger Mann in grauen Hosen und dicke Brille in, sich als eine Frau zu sein", und drei ältere Schwestern, schreibt sie, "alle drei von ihnen -. Die Schneiderin, zusammengekauert in einer großen Blutwurst"
     

    Uhren und Fahrräder waren die üblichen Trophäen in Berlin

    In Erwartung des nahenden Einheiten der Roten Armee Frau scherzte: "Es ist besser, Russian mich als die Yankees me", wenn man bedenkt, dass es besser ist, als in den Flächenbombardements durch US-Flugzeuge getötet vergewaltigt werden.

    Aber als die Soldaten in ihrem Keller und versuchte, Frauen ziehen, fingen sie an, flehen des Autors Tagebuch verwendet ihre Kenntnisse der russischen Sprache, in die Sowjet Befehl beschweren.

    Am waren die Straßen in Ruinen verwandelt, schafft sie es, einen sowjetischen Offizier zu finden. Er zuckt die Schultern. Trotz Stalins Dekret zum Verbot von Gewalt gegen die Zivilbevölkerung, wie er sagt: "Es ist immer noch im Gange."

    Trotzdem der Offizier sich mit ihr im Keller und züchtigt Soldaten. Aber einer von ihnen wütend. "Was redest du da Schauen Sie, was die Deutschen unsere Frauen taten -?! Er ruft -. Sie nahmen meine Schwester und ..." Der Offizier nimmt ihn beruhigt und Soldaten in den Straßen.

    Aber, wenn der Autor des Tagebuchs auf den Gang, um zu sehen, ob sie weg sind, ergreifen Sie es hatte Soldaten warten und brutal vergewaltigt und fast erwürgt. Erschrocken Nachbarn oder "Menschen des Dungeons", wie sie sie nennt, sind im Keller versteckt, schloss die Tür hinter ihm.

    ". Schließlich öffnete er zwei Eisenstangen Alle starrten mich an, - sagt sie - meine Strümpfe sind unten, die Hände halten die Überreste von dem Band Ich fange an zu weinen:.." Du Schwein! Ich habe zweimal in Folge vergewaltigt, und Sie lassen Sie mich hier liegen wie ein Stück Dreck! "

    Als Ergebnis der Autor des Tagebuch kommt zu dem Schluss, dass es notwendig ist, einen "Wolf", um gegen die neue Vergewaltigung schützen zu finden "Tier männlich."

    Sie ist ein Offizier von Leningrad, die das Bett teilt. Nach und nach wird die Beziehung zwischen dem Angreifer und dem Opfer zu werden weniger gewalttätig, mehr gegenseitiges und gemischt. Deutsch und sowjetischen Offizier auch nur zu diskutieren Literatur und den Sinn des Lebens.

    "In keiner Weise kann nicht behauptet werden, dass die Haupt ich vergewaltigt wurde - sie schreibt.? -? Warum muss ich es machen Speck, Zucker, Kerzen, Fleischkonserven Zu einem gewissen Grad, ich bin sicher, es ist aber auch Ich mag. Major, und je weniger er als Mann von mir will, desto mehr Ich mag ihn als Person. "

    Viele ihrer Nachbarn haben ähnliche Angebote mit den Gewinnern des besiegten Berlin abgeschlossen.



    Manche deutsches Frauen haben einen Weg zu dieser schrecklichen Situation anzupassen gefunden

    Als im Jahr 1959 das Tagebuch wurde in Deutschland unter dem Namen veröffentlicht "Frau in Berlin", die ehrliche Geschichte löste Vorwürfe, dass er diffamiert die Ehre der deutschen Frauen. Es ist nicht verwunderlich, dass der Autor, im Vorgriff auf das, ist nicht verpflichtet, mehr Blog vor seinem Tod zu veröffentlichen.

     

    Eisenhower: auf der Stelle erschossen
     

    Vergewaltigung war ein Problem, nicht nur die Rote Armee.

    Bob Lilly, ein Historiker von der Universität von Northern Kentucky, konnte Zugang zu den Archiven der US-Militärgerichte zu gewinnen.

    Sein Buch (durch Gewalt genommen) hat so viele Kontroversen, die zunächst nichts von der US-Verlag wagte es nicht, sie zu veröffentlichen verursacht wird, und die erste Ausgabe erschien in Frankreich.

    Lilly wird geschätzt, etwa 14.000 Vergewaltigungen wurden von amerikanischen Soldaten in England, Frankreich und Deutschland von 1942 bis 1945 verpflichtet.

    "In England, waren Fälle von Vergewaltigung recht klein, aber so schnell wie die amerikanischen Truppen überquerte den Ärmelkanal hat sich die Zahl drastisch erhöht," - sagt Lilly.

    Ihm zufolge wurde Vergewaltigung nicht nur ein Problem des Bildes, aber die Disziplin der Armee. "Eisenhower sagte, Soldaten am Tatort geschossen und berichten Hinrichtungen in Militärzeitungen, wie die Stars and Stripes In Deutschland, dem Höhepunkt dieses Phänomens war es,." - Sagte er.

    - Und die Soldaten wegen Vergewaltigung hingerichtet?

    - Oh ja!

    - Aber nicht in Deutschland?

    - Keine. Nicht ein einziger Soldat war nicht für die Vergewaltigung und Ermordung der deutschen Staatsbürger hingerichtet - erkennt Lilly.

    Heute Historiker weiterhin Sexualverbrechen der Alliierten in Deutschland begangen wurden.

    Seit vielen Jahren ist das Thema der sexuellen Gewalt auf Seiten der Alliierten - Amerikaner, Briten, Französisch und sowjetischen Soldaten - in Deutschland offiziell unterdrückt. Nur wenige gemeldet durch, und noch weniger bereit waren, um all dies zu hören.

     
    Das Schweigen
     

    Über solche Dinge in der Gesellschaft im Allgemeinen leicht zu sprechen. Zusätzlich wird in Ost-Deutschland war fast Blasphemie als die sowjetischen Helden, die den Faschismus besiegt zu kritisieren.

    Einem westdeutschen Weine, die die Deutschen für die Verbrechen des Nationalsozialismus erlebt, überschattet das Thema Leiden der Menschen.

    Aber im Jahr 2008 in Deutschland von einer in Berlin Tagebuch veröffentlichte Film "Nameless - Eine Frau in Berlin" mit der Schauspielerin Nina Hoss in der Titelrolle.

    Dieser Film war eine Offenbarung für den Deutschen und aufgefordert, viele Frauen, um über das, was passiert mit ihnen zu sprechen. Unter diesen Frauen - Ingeborg Bullert.

    Nun ist die 90-jährige Ingeborg lebt in Hamburg in einer Wohnung voller Fotos von Katzen und Bücher über das Theater. Im Jahr 1945 war sie 20. Sie wollte Schauspielerin werden und lebte mit ihrer Mutter für eine recht modische Straße im Berliner Stadtteil Charlottenburg


    "Ich dachte, sie würde mich umbringen," - sagt Ingeborg Bugurt

    Wann hat die sowjetische Offensive über die Gemeinde, verbarg sie im Keller seines Hauses, wie der Autor des Tagebuchs, "Die Frau in Berlin".

    "Plötzlich in unserer Straße waren Panzer überall waren die Leichen von russischen und deutschen Soldaten - sagt sie -.. Ich erinnere mich an die erschreckende Vorfall zing russischen Bomben Wir nannten sie Stalinorgels (" Stalinorgeln ")."

    Sobald zwischen Bombeningeborg aus dem Keller kam und rannte nach oben, um das Seil, das sie angepasst einen Docht Lampe.

    "Plötzlich sah ich zwei russische, direkt an meine Pistolen, - sagt sie -.. Einer von ihnen hat mich gezwungen, sich auszuziehen und vergewaltigte mich Dann wechselte sie Orte und der andere vergewaltigte mich Ich dachte, ich würde sterben, sie würde mich umbringen.".

    Dann Ingeborg nicht über das, was mit ihr passiert erzählt. Sie sagte nichts über sie für Jahrzehnte, denn darüber zu reden, wäre zu hart. "Meine Mutter liebte es, über die Tatsache, prahlen, dass ihre Tochter nicht berührt wurde," - sagte sie.



    Wellen Abtreibung



    Durch vergewaltigt viele Frauen in Berlin. Ingeborg erinnert daran, dass unmittelbar nach dem Krieg, Frauen, 15 bis 55 Jahre lang war befohlen, für sexuell übertragbare Krankheiten getestet werden.

    "Um die Lebensmittelmarken erhalten, ärztliche Hilfe erforderlich war, und ich erinnere mich, dass alle Ärzte, geben sie aus, an der Rezeption war voll von Frauen", - sagte sie.

    Was war der wirkliche Umfang der Vergewaltigung? In den meisten Fällen, um Zahlen von 100.000 Frauen in Berlin und zwei Millionen in Deutschland bezeichnet. Diese Zahlen sind stark umstritten waren estrapolirovany der knappen medizinischen Aufzeichnungen noch vorhanden

    .


    Diese medizinische Aufzeichnungen vom Jahr 1945 ein Wunder überlebt 

    Nur in einem Bezirk der Berliner für sechs Monate wurde es 995 Anfragen für Abtreibungen genehmigt

     
    Auf dem ehemaligen Militäranlage, die nun Staatsarchiven gespeichert ist, sein Mitarbeiter Martin Lyuhterhand zeigt mir einen Stapel von blau Karton-Ordner.

    Sie enthalten Daten über die Abtreibung von Juni bis Oktober 1945 in Noykellne, einer der 24 Bezirke Berlins. Ein kleines Wunder -, dass sie unbeschadet überstanden.

    In Deutschland zu dieser Zeit die Abtreibung wurde nach Artikel 218 des Strafgesetzbuches verboten. Aber Lyuhterhand sagt, dass nach dem Krieg gab es eine kurze Zeit, wenn Frauen durften, um die Schwangerschaft zu unterbrechen. Eine besondere Situation ist mit den Massenvergewaltigungen im Jahr 1945 in Verbindung gebracht.

    Von Juni 1945 bis 1946 nur in der Gegend von Berlin hat sich 995 Anträge auf Abtreibung zugelassen. Ordner enthalten mehr als tausend Seiten in verschiedenen Farben und Größen. Eines der Mädchen Runde kindlicher Handschrift, schrieb, dass sie zu Hause im Wohnzimmer vor den Augen ihrer Eltern vergewaltigt.


    Brot statt Rache

     

    Für einige Soldaten waren, sobald sie angetrunken Frauen die gleichen Trophäen wie Uhren oder mit dem Fahrrad. Aber andere verhalten sich ganz anders. In Moskau traf ich eine 92-jährige Veteran Yuri Lyashenko, der erinnert sich, wie und nicht, um die Soldaten zu rächen verteilen Brot an die Deutschen.
     

    Yuri Lyashenko sagte, dass sowjetische Soldaten in Berlin anders verhalten

     

    "Vorschub, natürlich, wir alle nicht konnte, nicht wahr? Und die Tatsache, dass wir hatten, teilten wir mit Kindern. Kleine Kinder haben Angst, ihre Augen sind schrecklich ... sorry für die Kinder, "- erinnert er sich.

    Die Jacke mit Medaillen und Orden behängt, lädt mich Yuri Lyashenko in seine kleine Wohnung in der obersten Etage eines Hochhauses und behandelt Brandy und gekochten Eiern.

    Er erzählt mir, dass er wollte, Ingenieur zu werden, aber er wurde in die Armee eingezogen, und wie Vladimir Gelfand, ging durch den Krieg nach Berlin.

    Ein Glas Brandy in bietet einen Toast auf die Welt. Toasts für den Frieden klingen oft studiert, aber er spürte, dass die Worte kommen aus dem Herzen.

    Wir freuen uns über den Beginn des Krieges, als er fast hatte ein Bein amputiert sprechen, und er fühlte sich, als er die rote Fahne über dem Reichstag sah. Nach einiger Zeit habe ich beschlossen, ihn über die Vergewaltigung zu fragen.

    "Ich weiß nicht, wurde unsere Abteilung nicht so ... Natürlich ist es offensichtlich, waren solche Fälle, abhängig von der Person, von den Menschen - sagt ein Veteran des Krieges -. Das fällt einem ... man wird dazu beitragen, und ein weiteres Verbrechen auf seinem Gesicht ... Er sagt nicht, Sie wissen es nicht. "
     
     
    Blick in die Vergangenheit
     

    Vielleicht werden wir nie das wahre Ausmaß der Vergewaltigungen kennen. Materialien sowjetischen Militärtribunale und viele andere Dokumente sind geschlossen. Kürzlich verabschiedete die Staatsduma das Gesetz "über die Verletzung des historischen Gedächtnisses", wonach jeder, der den Beitrag der Sowjetunion in den Sieg über den Faschismus herabsetzt, können Sie erhalten eine feine und bis zu fünf Jahren Gefängnis verurteilt.

    Der junge Historiker Humanitäre Universität in Moskau, sagte Vera Dubina, dass wusste nichts über diese Vergewaltigungen, bis noch nicht ein Stipendium, um in Berlin zu studieren erhalten. Nach dem Studium in Deutschland, schrieb sie ein Papier zu diesem Thema, aber ich konnte nicht zu veröffentlichen.

    "Die russischen Medien haben sehr aggressiv reagiert, - sagt sie -. Die Menschen wollen nur über unsere glorreichen Sieg im Großen Vaterländischen Krieg kennen, und wird nun immer schwieriger, eine ernsthafte Untersuchung durchzuführen."
     


    Sowjetische Feldküchen haben Lebensmittel für die Bewohner von Berlin verteilt

     
    Geschichte wird oft aus Gründen der Zweckmäßigkeit neu geschrieben. Deshalb sind die Augenzeugenberichte, so wichtig sind. Zeugnisse derer, die darüber jetzt sprechen die Geschichten von jungen Menschen, in den Jahren des Krieges ihr Zeugnis von dem, was passiert schriftliche wagte, im Alter, und selbst dann.

    Vitali, der Autorin Sohn Tagebuch Armee Vladimir Gelfand sagt, dass viele sowjetische Soldaten zeigten großes Heldentum im Zweiten Weltkrieg. Aber das ist nicht die ganze Geschichte, sagte er.

    "Wenn die Menschen nicht wollen, um die Wahrheit zu kennen, sich zu irren und wollen, wie es war alles schön und edel sprechen wollen sie - es ist dumm, es ist Selbstbetrug - erinnert er sich. - Die ganze Welt weiß es, und Russland weiß es Und selbst diejenigen, die stehen. Diese Gesetze Verzerrung der Vergangenheit, sondern auch zu verstehen. Wir können uns nicht vorwärts bewegen, bis Sie mit der Vergangenheit umzugehen. "

     

     

    _________________________________________________________

    Hinweis:

    25 und 28. September 2015, dieses Material wurde geändert. Wir entfernten das Zeichen auf beiden Fotografien, und auf der Grundlage ihrer Positionen in der tweet geschrieben. Sie haben nicht die redaktionellen Standards der BBC B zu erfüllen, und wir verstehen, dass viele sie einst als beleidigend. Wir entschuldigen uns.



     

    The Rape of Berlin is on BBC World Service on Saturday 2 May at 18.06 BST and Sunday 3 May at 11.06 BST, or listen on iPlayer















  •     Dr. Elke Scherstjanoi "Ein Rotarmist in Deutschland"
  •     Stern  "Von Siegern und Besiegten"
  •     Märkische Allgemeine  "Hinter den Kulissen"
  •     Das Erste /TV/  "Kulturreport"
  •     Berliner Zeitung  "Besatzer, Schöngeist, Nervensäge, Liebhaber"
  •     SR 2 KulturRadio  "Deutschland-Tagebuch 1945-1946. Aufzeichnungen eines Rotarmisten"
  •     Die Zeit  "Wodka, Schlendrian, Gewalt"
  •     Jüdische Allgemeine  "Aufzeichnungen im Feindesland"
  •     Mitteldeutsche Zeitung  "Ein rotes Herz in Uniform"
  •     Unveröffentlichte Kritik  "Aufzeichnungen eines Rotarmisten vom Umgang mit den Deutschen"
  •     Bild  "Auf Berlin, das Besiegte, spucke ich!"
  •     Das Buch von Gregor Thum "Traumland Osten. Deutsche Bilder vom östlichen Europa im 20. Jahrhundert"
  •     Flensborg Avis  "Set med en russisk officers øjne"
  •     Ostsee Zeitung  "Das Tagebuch des Rotarmisten"
  •     Leipziger Volkszeitung  "Das Glück lächelt uns also zu!"
  •     Passauer Neue Presse "Erinnerungspolitischer Gezeitenwechsel"
  •     Lübecker Nachrichten  "Das Kriegsende aus Sicht eines Rotarmisten"
  •     Lausitzer Rundschau  "Ich werde es erzählen"
  •     Leipzigs-Neue  "Rotarmisten und Deutsche"
  •     SWR2 Radio ART: Hörspiel
  •     Kulturation  "Tagebuchaufzeichnungen eines jungen Sowjetleutnants"
  •     Der Tagesspiegel  "Hier gibt es Mädchen"
  •     NDR  "Bücher Journal"
  •     Kulturportal  "Chronik"
  •     Sächsische Zeitung  "Bitterer Beigeschmack"
  •     Deutschlandradio Kultur  "Krieg und Kriegsende aus russischer Sicht"
  •     Berliner Zeitung  "Die Deutschen tragen alle weisse Armbinden"
  •     MDR  "Deutschland-Tagebuch eines Rotarmisten"
  •     Jüdisches Berlin  "Das Unvergessliche ist geschehen" / "Личные воспоминания"
  •     Süddeutsche Zeitung  "So dachten die Sieger"
  •     Financial Times Deutschland  "Aufzeichnungen aus den Kellerlöchern"
  •     Badisches Tagblatt  "Ehrliches Interesse oder narzisstische Selbstschau?"
  •     Freie Presse  "Ein Rotarmist in Berlin"
  •     Nordkurier/Usedom Kurier  "Aufzeichnungen eines Rotarmisten ungefiltert"
  •     Nordkurier  "Tagebuch, Briefe und Erinnerungen"
  •     Ostthüringer Zeitung  "An den Rand geschrieben"
  •     Potsdamer Neueste Nachrichten  "Hier gibt es Mädchen"
  •     NDR Info. Forum Zeitgeschichte "Features und Hintergründe"
  •     Deutschlandradio Kultur  "Politische Literatur. Lasse mir eine Dauerwelle machen"
  •     Konkret "Watching the krauts. Emigranten und internationale Beobachter schildern ihre Eindrücke aus Nachkriegsdeutschland"
  •     Dagens Nyheter  "Det oaendliga kriget"
  •     Utopie-kreativ  "Des jungen Leutnants Deutschland - Tagebuch"
  •     Neues Deutschland  "Berlin, Stunde Null"
  •     Webwecker-bielefeld  "Aufzeichnungen eines Rotarmisten"
  •     Südkurier  "Späte Entschädigung"
  •     Online Rezension  "Das kriegsende aus der Sicht eines Soldaten der Roten Armee"
  •     Saarbrücker Zeitung  "Erstmals: Das Tagebuch eines Rotarmisten"
  •     Neue Osnabrücker Zeitung  "Weder Brutalbesatzer noch ein Held"
  •     Thüringische Landeszeitung  "Vom Alltag im Land der Besiegten"
  •     Das Argument  "Wladimir Gelfand: Deutschland-Tagebuch 1945-1946. Aufzeichnungen eines Rotarmisten"
  •     Deutschland Archiv: Zeitschrift für das vereinigte Deutschland "Betrachtungen eines Aussenseiters"
  •     Neue Gesellschaft/Frankfurter Hefte  "Von Siegern und Besiegten"
  •     Deutsch-Russisches Museum Berlin-Karlshorst. Rezensionen
  •     Online Rezensionen. Die Literaturdatenbank
  •     Literaturkritik  "Ein siegreicher Rotarmist"
  •     RBB Kulturradio  "Ein Rotarmist in Berlin"
  •     Українська правда  "Нульовий варiант" для ветеранiв вiйни / Комсомольская правда "Нулевой вариант" для ветеранов войны"
  •     Dagens Nyheter.  "Vladimir Gelfand. Tysk dagbok 1945-46"
  •     Ersatz  "Tysk dagbok 1945-46 av Vladimir Gelfand"
  •     Borås Tidning  "Vittnesmåil från krigets inferno"
  •     Sundsvall (ST)  "Solkig skildring av sovjetisk soldat frеn det besegrade Berlin"
  •     Helsingborgs Dagblad  "Krigsdagbok av privat natur"
  •     2006 Bradfor  "Conference on Contemporary German Literature"
  •     Spring-2005/2006 Foreign Rights, German Diary 1945-1946
  •     Flamman  "Dagbok kastar tvivel över våldtäktsmyten"
  •     Expressen  "Kamratliga kramar"
  •     Expressen Kultur  "Under våldets täckmantel"
  •     Lo Tidningen  "Krigets vardag i röda armén"
  •     Tuffnet Radio  "Är krigets våldtäkter en myt?"
  •     Norrköpings Tidningar  "En blick från andra sidan"
  •     Expressen Kultur  "Den enda vägens historia"
  •     Expressen Kultur  "Det totalitära arvet"
  •     Allehanda  "Rysk soldatdagbok om den grymma slutstriden"
  •     Ryska Posten  "Till försvar för fakta och anständighet"
  •     Hugin & Munin  "En rödarmist i Tyskland"
  •     Theater "Das deutsch-russische Soldatenwörtebuch" / Театр  "Русско-немецкий солдатский разговорник"
  •     SWR2 Radio "Journal am Mittag"
  •     Berliner Zeitung  "Dem Krieg den Krieg erklären"
  •     Die Tageszeitung  "Mach's noch einmal, Iwan!"
  •     The book of Paul Steege: "Black Market, Cold War: Everyday Life in Berlin, 1946-1949"
  •     Телеканал РТР "Культура"  "Русско-немецкий солдатский разговорник"
  •     Аргументы и факты  "Есть ли правда у войны?"
  •     RT "Russian-German soldier's phrase-book on stage in Moscow"
  •     Утро.ru  "Контурная карта великой войны"
  •     Телеканал РТР "Культура":  "Широкий формат с Ириной Лесовой"
  •     Museum Berlin-Karlshorst  "Das Haus in Karlshorst. Geschichte am Ort der Kapitulation"
  •     Das Buch von Roland Thimme: "Rote Fahnen über Potsdam 1933 - 1989: Lebenswege und Tagebücher"
  •     Das Buch von Bernd Vogenbeck, Juliane Tomann, Magda Abraham-Diefenbach: "Terra Transoderana: Zwischen Neumark und Ziemia Lubuska"
  •     Das Buch von Sven Reichardt & Malte Zierenberg: "Damals nach dem Krieg Eine Geschichte Deutschlands - 1945 bis 1949" 
  •     Lothar Gall & Barbara Blessing: "Historische Zeitschrift Register zu Band 276 (2003) bis 285 (2007)"
  •     Kollektives Gedächtnis "Erinnerungen an meine Cousine Dora aus Königsberg"
  •     Das Buch von Ingeborg Jacobs: "Freiwild: Das Schicksal deutscher Frauen 1945"
  •     Закон i Бiзнес "Двічі по двісті - суд честі"
  •     Радио Свобода "Красная армия. Встреча с Европой"
  •     DEP "Stupri sovietici in Germania (1944-45)"
  •     Explorations in Russian and Eurasian History "The Intelligentsia Meets the Enemy: Educated Soviet Officers in Defeated Germany, 1945"
  •     DAMALS "Deutschland-Tagebuch 1945-1946"
  •     Das Buch von Pauline de Bok: "Blankow oder Das Verlangen nach Heimat"  
  •     Das Buch von Ingo von Münch: "Frau, komm!": die Massenvergewaltigungen deutscher Frauen und Mädchen 1944/45"
  •     Das Buch von Roland Thimme: "Schwarzmondnacht: Authentische Tagebücher berichten (1933-1953). Nazidiktatur - Sowjetische Besatzerwillkür
  •     История государства "Миф о миллионах изнасилованных немок"
  •     Das Buch Alexander Häusser, Gordian Maugg: "Hungerwinter: Deutschlands humanitäre Katastrophe 1946/47"
  •     Heinz Schilling: "Jahresberichte für deutsche Geschichte: Neue Folge. 60. Jahrgang 2008"
  •     Jan M. Piskorski "WYGNAŃCY: Migracje przymusowe i uchodźcy w dwudziestowiecznej Europie"
  •     Deutschlandradio "Heimat ist dort, wo kein Hass ist"
  •     Journal of Cold War Studies "Wladimir Gelfand, Deutschland-Tagebuch 1945–1946: Aufzeichnungen eines Rotarmisten"
  •     ЛЕХАИМ "Евреи на войне. Солдатские дневники"
  •     Частный Корреспондент "Победа благодаря и вопреки"
  •     Перспективы "Сексуальное насилие в годы Второй мировой войны: память, дискурс, орудие политики"
  •     Радиостанция Эхо Москвы & RTVi "Не так" с Олегом Будницким: Великая Отечественная - солдатские дневники"
  •     Books Llc "Person im Zweiten Weltkrieg /Sowjetunion/ Georgi Konstantinowitsch Schukow, Wladimir Gelfand, Pawel Alexejewitsch Rotmistrow"
  •     Das Buch von Jan Musekamp: "Zwischen Stettin und Szczecin - Metamorphosen einer Stadt von 1945 bis 2005"
  •     Encyclopedia of safety "Ladies liberated Europe in the eyes of Russian soldiers and officers (1944-1945 gg.)"
  •     Азовские греки "Павел Тасиц"
  •     Newsland "СМЯТЕНИЕ ГРОЗНОЙ ОСЕНИ 1941 ГОДА"
  •     Вестник РГГУ "Болезненная тема второй мировой войны: сексуальное насилие по обе стороны фронта"
  •     Das Buch von Jürgen W. Schmidt: "Als die Heimat zur Fremde wurde"
  •     ЛЕХАИМ "Евреи на войне: от советского к еврейскому?"
  •     Gedenkstätte/ Museum Seelower Höhen "Die Schlacht"
  •     The book of Frederick Taylor "Exorcising Hitler: The Occupation and Denazification of Germany"
  •     Огонёк "10 дневников одной войны"
  •     The book of Michael Jones "Total War: From Stalingrad to Berlin"
  •     Das Buch von Frederick Taylor "Zwischen Krieg und Frieden: Die Besetzung und Entnazifizierung Deutschlands 1944-1946"
  •     WordPress.com "Wie sind wir Westler alt und überklug - und sind jetzt doch Schmutz unter ihren Stiefeln"
  •     Олег Будницкий: "Архив еврейской истории" Том 6. "Дневники"
  •     Åke Sandin "Är krigets våldtäkter en myt?"
  •     Michael Jones: "El trasfondo humano de la guerra: con el ejército soviético de Stalingrado a Berlín"
  •     Das Buch von Jörg Baberowski: "Verbrannte Erde: Stalins Herrschaft der Gewalt"
  •     Zeitschrift fur Geschichtswissenschaft "Gewalt im Militar. Die Rote Armee im Zweiten Weltkrieg"
  •     Ersatz-[E-bok] "Tysk dagbok 1945-46"
  •     The book of Michael David-Fox, Peter Holquist, Alexander M. Martin: "Fascination and Enmity: Russia and Germany as Entangled Histories, 1914-1945"
  •     Елена Сенявская "Женщины освобождённой Европы глазами советских солдат и офицеров (1944-1945 гг.)"
  •     The book of Raphaelle Branche, Fabrice Virgili: "Rape in Wartime (Genders and Sexualities in History)"
  •     БезФорматаРу "Хоть бы скорей газетку прочесть"
  •     ВЕСТНИК "Проблемы реадаптации студентов-фронтовиков к учебному процессу после Великой Отечественной войны"
  •     Все лечится "10 миллионов изнасилованных немок"
  •     Симха "Еврейский Марк Твен. Так называли Шолома Рабиновича, известного как Шолом-Алейхем"
  •     Annales: Nathalie Moine "La perte, le don, le butin. Civilisation stalinienne, aide étrangère et biens trophées dans l’Union soviétique des années 1940"
  •     Das Buch von Beata Halicka "Polens Wilder Westen. Erzwungene Migration und die kulturelle Aneignung des Oderraums 1945 - 1948"
  •     Das Buch von Jan M. Piskorski "Die Verjagten: Flucht und Vertreibung im Europa des 20. Jahrhundert"
  •     "آسو  "دشمن هرگز در نمی‌زن
  •     Уроки истории. ХХ век. Гефтер. "Антисемитизм в СССР во время Второй мировой войны в контексте холокоста"
  •     Ella Janatovsky "The Crystallization of National Identity in Times of War: The Experience of a Soviet Jewish Soldier"
  •     Всеукраинский еженедельник Украина-Центр "Рукописи не горят"
  •     Bücher / CD-s / E-Book von Niclas Sennerteg "Nionde arméns undergång: Kampen om Berlin 1945"
  •     Das Buch von Michaela Kipp: "Großreinemachen im Osten: Feindbilder in deutschen Feldpostbriefen im Zweiten Weltkrieg"
  •     Петербургская газета "Женщины на службе в Третьем Рейхе"
  •     Володимир Поліщук "Зроблено в Єлисаветграді"
  •     Deutsch-Russisches Museum Berlin-Karlshorst. Katalog zur Dauerausstellung / Каталог постоянной экспозиции
  •     Clarissa Schnabel "The life and times of Marta Dietschy-Hillers"
  •     Еврейский музей и центр толерантности. Группа по работе с архивными документами 
  •     Эхо Москвы "ЦЕНА ПОБЕДЫ: Военный дневник лейтенанта Владимира Гельфанда"
  •     Bok / eBok: Anders Bergman & Emelie Perland "365 dagar: Utdrag ur kända och okända dagböcker"
  •     РИА Новости "Освободители Германии"
  •     Das Buch von Jan M. Piskorski  "Die Verjagten: Flucht und Vertreibung im Europa des 20. Jahrhundert"
  •     Das Buch von Miriam Gebhardt "Als die Soldaten kamen: Die Vergewaltigung deutscher Frauen am Ende des Zweiten Weltkriegs"
  •     Petra Tabarelli "Vladimir Gelfand"
  •     Das Buch von Martin Stein "Die sowjetische Kriegspropaganda 1941 - 1945 in Ego-Dokumenten"
  •     The German Quarterly "Philomela’s Legacy: Rape, the Second World War, and the Ethics of Reading"
  •     MAZ LOKAL "Archäologische Spuren der Roten Armee in Brandenburg"
  •     Deutsches Historisches Museum "1945 – Niederlage. Befreiung. Neuanfang. Zwölf Länder Europas nach dem Zweiten Weltkrieg"
  •     День за днем "Дневник лейтенанта Гельфанда"
  •     BBC News "The rape of Berlin" / BBC Mundo / BBC O`zbek  / BBC Brasil / BBC فارْسِى "تجاوز در برلین"
  •     Echo24.cz "Z deníku rudoarmějce: Probodneme je skrz genitálie"
  •     The Telegraph "The truth behind The Rape of Berlin"
  •     BBC World Service "The Rape of Berlin"
  •     ParlamentniListy.cz "Mrzačení, znásilňování, to všechno jsme dělali. Český server připomíná drsné paměti sovětského vojáka"
  •     WordPress.com "Termina a Batalha de Berlim"
  •     Dnevnik.hr "Podignula je suknju i kazala mi: 'Spavaj sa mnom. Čini što želiš! Ali samo ti"                  
  •     ilPOST "Gli stupri in Germania, 70 anni fa"
  •     上 海东方报业有限公司 70年前苏军强奸了十万柏林妇女?很多人仍在寻找真相
  •     연합뉴스 "BBC: 러시아군, 2차대전때 독일에서 대규모 강간"
  •     Telegraf "SPOMENIK RUSKOM SILOVATELJU: Nemci bi da preimenuju istorijsko zdanje u Berlinu?"
  •    Múlt-kor "A berlini asszonyok küzdelme a szovjet erőszaktevők ellen"
  •     Noticiasbit.com "El drama oculto de las violaciones masivas durante la caída de Berlín"
  •     Museumsportal Berlin "Landsberger Allee 563, 21. April 1945"
  •     Caldeirão Político "70 anos após fim da guerra, estupro coletivo de alemãs ainda é episódio pouco conhecido"
  •     Nuestras Charlas Nocturnas "70 aniversario del fin de la II Guerra Mundial: del horror nazi al terror rojo en Alemania"
  •     W Radio "El drama oculto de las violaciones masivas durante la caída de Berlín"
  •     La Tercera "BBC: El drama oculto de las violaciones masivas durante la caída de Berlín"
  •     Noticias de Paraguay "El drama de las alemanas violadas por tropas soviéticas hacia el final de la Segunda Guerra Mundial"
  •     Cnn Hit New "The drama hidden mass rape during the fall of Berlin"
  •     Dân Luận "Trần Lê - Hồng quân, nỗi kinh hoàng của phụ nữ Berlin 1945"
  •     Český rozhlas "Temná stránka sovětského vítězství: znásilňování Němek"
  •     Historia "Cerita Kelam Perempuan Jerman Setelah Nazi Kalah Perang"
  •     G'Le Monde "Nỗi kinh hoàng của phụ nữ Berlin năm 1945 mang tên Hồng Quân"
  •     Эхо Москвы "Дилетанты. Красная армия в Европе"
  •     Der Freitag "Eine Schnappschussidee"
  •     باز آفريني واقعيت ها  "تجاوز در برلین"
  •     Quadriculado "O Fim da Guerra e o início do Pesadelo. Duas narrativas sobre o inferno"    
  •     Majano Gossip "PER NON DIMENTICARE…….. LE PORCHERIE COMUNISTE !!!!!"
  •     Русская Германия "Я прижал бедную маму к своему сердцу и долго утешал"
  •     Das Buch von Nicholas Stargardt "Der deutsche Krieg: 1939 - 1945"
  •     The book of Nicholas Stargardt "The German War: A Nation Under Arms, 1939–45"
  •     Das Buch "Владимир Гельфанд. Дневник 1941 - 1946"
  •     BBC Русская служба "Изнасилование Берлина: неизвестная история войны" / BBC Україна "Зґвалтування Берліна: невідома історія війни"
  •     Гефтер. "Олег Будницкий: «Дневник, приятель дорогой!» Военный дневник Владимира Гельфанда"
  •     Гефтер "Владимир Гельфанд. Дневник 1942 года"
  •     BBC Tiếng Việt "Lính Liên Xô 'hãm hiếp phụ nữ Đức'"
  •     Эхо Москвы "ЦЕНА ПОБЕДЫ: Дневники лейтенанта Гельфанда"
  •     Renato Furtado "Soviéticos estupraram 2 milhões de mulheres alemãs, durante a Guerra Mundial"
  •     Вера Дубина "«Обыкновенная история» Второй мировой войны: дискурсы сексуального насилия над женщинами оккупированных территорий"
  •     Еврейский музей и центр толерантности "Презентация книги Владимира Гельфанда «Дневник 1941-1946»"
  •     Еврейский музей и центр толерантности "Евреи в Великой Отечественной войне"
  •     Сидякин & Би-Би-Си. Драма в трех действиях. "Атака"
  •     Сидякин & Би-Би-Си. Драма в трех действиях. "Бой"
  •     
  •     Сидякин & Би-Би-Си. Драма в трех действиях. "Победа"
  •     Сидякин & Би-Би-Си. Драма в трех действиях. Эпилог
  •     Труд "Покорность и отвага: кто кого?"
  •     Издательский Дом «Новый Взгляд» "Выставка подвига"
  •     Katalog NT "Выставка "Евреи в Великой Отечественной войне " - собрание уникальных документов"
  •     Вести "Выставка "Евреи в Великой Отечественной войне" - собрание уникальных документов"
  •     Радио Свобода "Бесценный графоман"
  •     Вечерняя Москва "Еще раз о войне"
  •     РИА Новости "Выставка про евреев во время ВОВ открывается в Еврейском музее"
  •     Телеканал «Культура» "Евреи в Великой Отечественной войне" проходит в Москве"
  •     Россия HD "Вести в 20.00"
  •     GORSKIE "В Москве открылась выставка "Евреи в Великой Отечественной войне"
  •     Aгентство еврейских новостей "Евреи – герои войны"
  •     STMEGI TV "Открытие выставки "Евреи в Великой Отечественной войне"
  •     Национальный исследовательский университет Высшая школа экономики "Открытие выставки "Евреи в Великой Отечественной войне"
  •     Независимая газета "Война Абрама"
  •     Revista de Historia "El lado oscuro de la victoria aliada en la Segunda Guerra Mundial"
  •     Лехаим "Война Абрама"
  •     Libertad USA "El drama de las alemanas: violadas por tropas soviéticas en 1945 y violadas por inmigrantes musulmanes en 2016"
  •     НГ Ex Libris "Пять книг недели"
  •     Брестский Курьер "Фамильное древо Бреста. На перекрестках тех дорог…"
  •     Полит.Ру "ProScience: Олег Будницкий о народной истории войны"
  •     Олена Проскура "Запiзнiла сповiдь"
  •     Полит.Ру "ProScience: Возможна ли научная история Великой Отечественной войны?"
  •     Das Buch "Владимир Гельфанд. Дневник 1941 - 1946"
  •     Ahlul Bait Nabi Saw "Kisah Kelam Perempuan Jerman Setelah Nazi Kalah Perang"
  •     北京北晚新视觉传媒有限公司 "70年前苏军强奸了十万柏林妇女?"
  •     Преподавание истории в школе "«О том, что происходило…» Дневник Владимира Гельфанда"
  •     Вестник НГПУ "О «НЕУБЕДИТЕЛЬНЕЙШЕЙ» ИЗ ПОМЕТ: (Высокая лексика в толковых словарях русского языка XX-XXI вв.)"
  •     Archäologisches Landesmuseum Brandenburg "Zwischen Krieg und Frieden" / "Между войной и миром"
  •     Российская газета "Там, где кончается война"
  •     Народный Корреспондент "Женщины освобождённой Европы глазами советских солдат: правда про "2 миллиона изнасилованых немок"
  •     Fiona "Военные изнасилования — преступления против жизни и личности"
  •     军情观察室 "苏军攻克柏林后暴行妇女遭殃,战争中的强奸现象为什么频发?"
  •     Независимая газета "Дневник минометчика"
  •     Независимая газета "ИСПОДЛОБЬЯ: Кризис концепции"
  •     Olhar Atual "A Esquerda a história e o estupro"
  •     The book of Stefan-Ludwig Hoffmann, Sandrine Kott, Peter Romijn, Olivier Wieviorka "Seeking Peace in the Wake of War: Europe, 1943-1947"
  •     Steemit "Berlin Rape: The Hidden History of War"
  •     Estudo Prático "Crimes de estupro na Segunda Guerra Mundial e dentro do exército americano"
  •     Громадське радіо "Насильство над жінками під час бойових дій — табу для України"
  •     InfoRadio RBB "Geschichte in den Wäldern Brandenburgs"
  •     "شگفتی های تاریخ است "پشت پرده تجاوز به زنان برلینی در پایان جنگ جهانی دوم
  •     Hans-Jürgen Beier gewidmet "Lehren – Sammeln – Publizieren"
  •     Русский вестник "Искажение истории: «Изнасилованная Германия»"
  •     凯迪 "推荐《柏林女人》与《五月四日》影片"
  •     Vix "Estupro de guerra: o que acontece com mulheres em zonas de conflito, como Aleppo?"
  •    企业头条 "柏林战役后的女人"
  •     腾讯公司  "二战时期欧洲, 战胜国对战败国的十万妇女是怎么处理的!"
  •     El Nuevo Accion "QUE LE PREGUNTEN A LAS ALEMANAS VIOLADAS POR RUSOS, NORTEAMERICANOS, INGLESES Y FRANCESES"
  •     Periodismo Libre "QUE LE PREGUNTEN A LAS ALEMANAS VIOLADAS POR RUSOS, NORTEAMERICANOS, INGLESES Y FRANCESES"
  •     DE Y.OBIDIN "Какими видели европейских женщин советские солдаты и офицеры (1944-1945 годы)?"
  •     歷史錄 "近1萬女性被強姦致死,女孩撩開裙子說:不下20個男人戳我這兒"
  •     NewConcepts Society "Можно ли ставить знак равенства между зверствами гитлеровцев и зверствами советских солдат?"
  •     搜狐 "二战时期欧洲,战胜国对战败国的妇女是怎么处理的"
  •     Эхо Москвы "Дилетанты. Начало войны. Личные источники"
  •     Журнал "Огонёк" "Эго прошедшей войны"
  •     Уроки истории. XX век "Книжный дайджест «Уроков истории»: советский антисемитизм"
  •     Свободная Пресса "Кто кого насиловал в Германии"
  •