|
Вступ
"Коли прийшли наші солдати, – вони всіх витіснили в підвал.
Наймолодшу і, мабуть, найкрасивішу забрали з собою і почали над нею
глумитися.
– Вони тикали сюди, – пояснювала німка, піднімаючи
спідницю, – всю ніч, і їх було так багато. Я була 'медхен'
(дівчина), – зітхнула вона і заплакала. Вони зіпсували мені
життя. Серед них були старі, прищаві і смердючі, і всі лізли на мене,
всі тикали. Їх було не менше двадцяти.
– Вони при мені згвалтували мою доньку, – додала нещасна
мати, – вони можуть ще прийти та гвалтувати мою дівчинку. –
Від цього знову всі вжахнулися і гірке ридання промайнуло із кутка в
куток, посилюючись глибиною підвалу, куди мене привели господарі."
Про цинізм побєдобєсія
Щойно ви почули уривок з щоденника офіцера Радянської армії Володимира
Гельфанда. Цей молодий лейтенант родом з України, попри заборону
радянської влади, все-таки вів свій щоденник, в якому згадав і про
такого роду злочини, що йому доводилося бачити під час війни.
Знаєте, що мене завжди дивувало в парадах до Дня Перемоги Колими над
Бухенвальдом? Героїчні історії про своїх дідов. У більшості, хто
відвідує ті паради, дід дійшов до Берліна. Майже кожен обов'язково
горів у танку і абсолютно усі заслуговують на те, щоб раз на рік їх
насаджувати на палку. Але ніхто з учасників параду не розкаже вам про
те, як дід, разом із своїм взводом своїх солдат, гвалтував німецьких
дівчат на очах у їх матерів. Про те, як на території Європи Червона
Армія перетворилася на армію нацистів, навпаки. Про це не прийнято
говорити. Але ми – поговоримо.
Розділ №1 «Нацизм навпаки» – про Габріелу Кепп
У 1945 році молодій німкені Габріелі Кепп було 15 років. Ех, 15
років... Це ж той час для дівчини, коли от якраз можно с хлопцями
починати зустричатися, ти вперше закохуєшся, отримуєш квіти від хлопців
і проживаєш соби таки перші романтични почуття, хай і дуже, можливо
якоюсь мирою набто дитячі, але ж вони всеж таки романтични, вони е. Так
от у Габриели Кэп цього всього не було.
У 1945 році мати Габріели разом із її старшою сестрою відправляє їх
товарним потягом тікати від наступаючих радянських військ, так званих
"визволителів". Проте втекти не вдалося. Потяг доблесні червоноармійці
підбили. Старша сестра Габріели зникла в невидомому напрямку, а сама
Габриела потрапила до рук Червоної армії, до рук радянських солдатів,
які 14 днів її гвалтували. Згодом Габриеле вдалося втекти, и вона
протягом 15 днів своего блукання, всеж таки знайшла свою матір і все їй
розповіла, про те, как ее чотирнадцять днiв гвалтували. Натомість мати
сказала ий мовчати и никому за жодних обставин про це не говорити. І
вона мовчала.
Через 10 років вона вступила до Гарвардского университету. В 1966 році
– захистила докторський ступінь з фізики. Але завдяки радянським
нацистам-визволителям, її особисте життя було зламане. Лише в 90-х
роках вона напише автобіографію, де розповисть свою історію. А згодом в
2010 році, коли їй виповниться вже 80, вона дещо переробила цю книгу і
видала її, підписану власним ім'ям, і з назвою "Чому в мене не було
сексу". А не було його в неї, тому що протягом всього життя їй снилися
жахи про ті 14 днів, коли її гвалтували визволителі. За її словами, для
німкень того часу найстрашнийшою фразой того часу було "Фрау, ком!",
тобто "жінко, пидийдить".
Епідемія массових згвалтувань німкень була такою, що Ватикан навить в
певний момент був готовий навіть дозвол на аборти певним жинкам, яки
були згвалтовани.
Розділ №2 «Жінко, підійдіть» – історик Ентоні Бівор.
Ентоні Бівор – британський військовий історик. Участі у війні він
не брав, оскільки народився вже після Другої світової війни. Але більшу
частину свого життя він присвятив вивченню історії 20-го століття,
зокрема Другої світової війни. Його твори були перекладені на понад 30
мов, а загальний обсяг проданих екземплярів склав 6 мільйонів.
Зачем я це говорю? Щоб ви усвідомили, що це не якийсь Олексій
Арестович, і тим більше не Леонід Мацієвський зі своїм невеличким
YouTube-каналом. Це відомий, визначний і авторитетний
науковець-історик, який у своїй книзі "Падіння Берліна" дослідив
злочини радянських військ на території Європи і не побоявся оприлюднити
спогади очевидців та офіційні документи НКВС, в яких йшлося про те, що
доблестна Червона армія гвалтувала громадянок СРСР та польських жінок,
які були в'язнями нацистських концтаборів. За словами Бівора, сам Йосип
Сталін виправдовував такі зґвалтування, не тільки німецьких жінок, але
і їхніх союзників – представниць Угорщини, Румунії та Хорватії.
Коли югославський комуніст Мілован Джилас висловив протест Сталіну,
вважаючи це аморальним, в принципі, як і будь-яка здорова людина,
незважаючи на те, що він був комуністом, кат народів відповів, мовляв:
"Як так, ви не можете зрозуміти солдата, який прокрокував тисячі
кілометрів через кров, вогонь і смерть, і хоче розважитися з жінкою або
взяти собі якусь дрібничку?"
Якась дрібничка... Мільйони згвалтованих жінок у віці від 10 до 80 років від Східної Прусії до Берліна.
Розділ №3 «Жертва святої невинності»
– свята Анна Колесарова.
Що ви знаєте про християнських святих? А що про мучеників? Так,
переважно мученики християн це люди, яких піддавали туртурам за те, що
вони відмовлялися відректися від своєї віри. Зазвичай їх потім вбивали.
Однією з таких святих була Анна Колесарова, яку папа римський Франциск
проголосив блаженною в 2018 році. Проте історія її мучеництва певною
мірою відрізняється від усіх інших. Народилася та жила Анна у
маленькому селі на кордоні з Україною в Словаччині.
У 13 років померла її мати, і тому всі домашні обов'язки перейшли на
цю, ще зовсім юну, 13-річну дівчинку. У 1944 році до їхнього дому
вторгся "визволитель". Батько наказав своїй 16-річній на той момент
донці приготувати йому їжу, мовляв таким чином вдасться якось, можливо,
вмиротворити його. За домовленістю того часу в селі усі жінки носили
чорний скромний одяг. Сама Анна була одягнута в чорне скромне плаття.
Це робилося для того, щоб якнайменше провокувати "визволителя".
Але цього червоноармійця це не зупинило. І він вирішив згвалтувати
дівчину. Але ось невдача. Анна так сильно протистояла йому і так сильно
намагалася захистити свою цноту, що він вирішив не метушитися і просто
її застрелити. "Ісусе, Маріє, Йосифе, вам вручаю свою душу…",
– це були її останні слова, після яких пролунали постріли. Тепер
могила святої Анни – місце багаточисельної християнської
поклоніння.
Розділ №4
«Епілог» – сморід 9 травня.
Чи намагаюся я в цьому відео сказати, що нацизм – це щось добре?
В жодному разі. Перелічувати злочини нацистів можна дуже довго,
починаючи від Голокосту, продовжуючи тим, що мене найбільше болить -
боротьбою з українськими націоналістами і завершуючи такими ж
згвалтуваннями, які "великі арійці" робили з жінками різних
національностей, навіть з тими, яких вважали з точки зору пропаганди
"нечистими".
Але світ вже засудив злочини нацистів у Другій світовій війні. Нацизм
– по суті це труп, мертва ідеологія, яка ніколи не відродеться.
Не засудженим залишається лише кривавий комуністичний режим, який
спочатку "визволив" Європу, а потім згвалтував її, а потiм забувиз
цiй Європи пiйти. Режим гвалтівників і виродків дуже люблять жителі
Московії, які окупували частину території України. На пам'ять про
згвалтування Європи вони там, на Росії, кожного року проводять масові
народні гуляння. Бо для них мільйони жертв – це свято. У них є
свої символи, символи релігії "пабєдабєсіє". Серед них, наприклад,
георгіївська стрічка, червона гачірка, а також портрети серійних вбивць
на палках, таких як маршал Георгій Жуков.
Тому обирай, з ким ти. З ідіотами, які можуть повторити, чи здоровими
та адекватними людьми, які ніколи знову? З сепарами чи з українцями? З
Богом чи з дияволом? Я для себе обрав давно. З Богом!
|
|
|