| «Історичний
календар» Володимира Боська: 18-й і фінальний tusovka.kr.ua 06.03.2023 |
|
|
В бібліотеці Чижевського відбулася довгоочікувана презентація друкованої версії літературно-художнього видання «Історичний календар Кіровоградщини. Люди. Події. Факти. 2023 рік. Герої уславлені й знеславлені: уродженці Кіровоградщини у радянсько-німецькій (1941-1945) та російсько-українській (2014-2022) війнах, таємниці Кіровограда часів окупації» Володимира Боська. Про це дослідження кропивницького краєзнавця та мистецтвознавця та його презентацію ми вже писали www.library.kr.ua, втім воно варто не однієї публікації. Почнемо з того, що робота над календарем вимагала від свого автора колосальних зусиль. Уявить собі, що таке зібрати інформацію про кілька сотень особистостей, чиє життя пов’язане з Кіровоградщиною і в кого 2023-го ювілей! Читати дуже цікаво. І болісно, коли розповідь торкається героїв, що загинули на сході України. В своєму житті вони усі ще стільки недо… Не менш цікавою є інформація про факти і події, які відбулися від середини XVIII століття до сьогодення. Наприклад, 260 років тому, у 1763-му, біля села Копані Знамянського району була розкопана Лита могила. Ця подія дала початок розвитку скіфської археології, а степовий орел зі скіфської прикраси з часом став одним із елементів символіки області. У 1923-му, 100 років тому, населення тоді ще Єлисаветграда складало 50 тисяч людей (зараз у Кропивницькому живе більше 200 тисяч). А 30 років тому, 24 грудня 1993 року, вийшов перший номер тижневика «Україна-Центр». 18-й номер «Історичного календаря» Володимир Босько називає по-справжньому авторським і фінальним. В ньому він виклав неймовірну історію життя свого батька, назвавши нарис «Шість іпостасей Миколи Боська: німецький поліцай, український буржуазний націоналіст, в’язень-смертник, фронтовик-червоноармієць, комуніст, антикомуніст». За словами пана Володимира, головною причиною розповіді про батька були його свідчення про втечу 1943 року в’язнів з камери смертників тюрми СД, що знаходилась на вулиці Польовій у Кіровограді. Зусиллями мемуаристів, журналістів та «науковців», зазначає дослідник, втеча чотирьох чи п’яти людей перетворилася на організоване комуністами повстання з визволенням понад 400 в’язнів. Радимо почитати. Ви знали, що на Єлисаветградщині жив і творив автор пісні, що стала народною, «Їхав козак за Дунай» Семен Килмовський, що на наших теренах народились «Ой, під вишнею, під черешнею» та «Там, де Ятрань круто в’ється», що автором музики до шевченківських рядків «Реве та стогне Дніпр широкий» був вихованець Єлисаветградського духовного училища Данило Крижанівський? Володимир Босько про все це розповідає у своєму «Історичному календарі». І саме на Єлисаветградщині, в селі Марянівка, на початку 70-х років ХІХ століття було записано одну з найпопулярніших козацьких історичних пісень «Розлилися круті бережечки». Спитаєте, до чого вона? До того, що чотири останні її рядки - про ту саму червону калину у лузі. Як з’явився римейк - пісня Українських Січових Стрільців, як наші земляки одними з перших почали вживати вітання «Слава Україні» та багато іншої виняткової інформації можна знайти у 18-му номері «Історичного календаря» Володимира Боська. Друковане видання можна придбати в «Імекс-ЛТД» та магазині «Професіонал», що на вулиці Панченка. Відео презентації можна переглянути за посиланням www.youtube.com Погортати календар запрошуємо до відділу краєзнавства бібліотеки Чижевського. Як і усі учасники презентації, сподіваємось, що 18-й все ж таки не буде фінальним!
|
|
 |
|
 |
|
 |
|
 |
|
 |
|
 |
|
 |
|
| Бібліотека ім. Д. І. Чижевського. Презентація книги "Історичний календар Кіровоградщини 2023 рік" |
©
В. М. Босько, 2023
© Поліграфічно-видавничий
центр ТОВ «Імекс-ЛТД»
Литературно-художественное издание
Владимир Николаевич Босько
Подписано в печать 1 ноября 2022 года
tusovka.kr.ua, 6 марта 2023 года
В библиотеке имени Чижевского состоялась давно ожидаемая презентация печатной версии литературно-художественного издания Владимира Босько «Исторический календарь Кировоградщины. Люди. События. Факты. 2023 год. Герои прославленные и опозоренные: уроженцы Кировоградщины в советско-германской (1941–1945) и российско-украинской (2014–2022) войнах, тайны Кировограда времён оккупации».
Об этом исследовании кропивницкого краеведа и искусствоведа и о его презентации мы уже писали (www.library.kr.ua), однако оно заслуживает не одной публикации. Начнём с того, что работа над календарём потребовала от автора колоссальных усилий. Представьте себе, что значит собрать сведения о нескольких сотнях людей, чья жизнь связана с Кировоградщиной и у которых в 2023 году юбилей! Читать очень интересно. И больно, когда повествование касается героев, погибших на востоке Украины. Они могли бы ещё столько успеть в своей жизни…
Не менее интересны сведения о фактах и событиях, происходивших с середины XVIII века до наших дней. Например, 260 лет назад, в 1763 году, возле села Копани Знаменского района раскопали Литую могилу. Это событие положило начало развитию скифской археологии, а степной орёл со скифского украшения со временем стал одним из элементов символики области. В 1923 году, сто лет назад, население тогдашнего Елисаветграда составляло 50 тысяч человек (сейчас в Кропивницком живёт более 200 тысяч). А тридцать лет назад, 24 декабря 1993 года, вышел первый номер еженедельника «Украина-Центр».
18-й выпуск «Исторического календаря» Владимир Босько называет по-настоящему авторским и заключительным. В нём он рассказал необыкновенную историю жизни своего отца в очерке «Шесть ипостасей Николая Босько: немецкий полицай, украинский буржуазный националист, заключённый-смертник, фронтовик-красноармеец, коммунист, антикоммунист». По словам Владимира Босько, главным поводом рассказать об отце стали его свидетельства о побеге заключённых из камеры смертников тюрьмы СД на Полевой улице в Кировограде в 1943 году. Благодаря усилиям мемуаристов, журналистов и «учёных», отмечает исследователь, побег четырёх или пяти человек превратился в организованное коммунистами восстание с освобождением более 400 заключённых. Советуем прочитать.
Знаете ли вы, что автор ставшей народной песни «Ехал казак за Дунай» Семён Климовский жил и творил на Елисаветградщине; что в наших краях появились песни «Ой, под вишней, под черешней» и «Там, где Ятрань круто вьётся»; что музыку к строкам Шевченко «Ревёт и стонет Днепр широкий» написал воспитанник Елисаветградского духовного училища Даниил Крыжановский? Обо всём этом Владимир Босько рассказывает в своём «Историческом календаре». И именно на Елисаветградщине, в селе Марьяновка, в начале 1870-х годов записали одну из самых популярных казачьих исторических песен «Разлились крутые бережечки». Спросите, при чём здесь эта песня? Дело в том, что её последние четыре строки — о той самой красной калине на лугу.
О том, как появился новый вариант — песня Украинских сечевых стрельцов, как наши земляки одними из первых начали употреблять приветствие «Слава Украине», и о множестве других исключительных сведений можно узнать из 18-го выпуска «Исторического календаря» Владимира Босько.
Печатное издание можно приобрести в «Имекс-ЛТД» и в магазине «Профессионал» на улице Панченко. Видео презентации доступно по ссылке www.youtube.com. Полистать календарь приглашают в отдел краеведения библиотеки имени Чижевского. Как и все участники презентации, надеемся, что 18-й выпуск всё же не станет последним!
Подробнее: https://tusovka.kr.ua/news/2023/03/06/-istorichnii-kalendar-volodimira-boska-18-i-i-finalnii
Библиотека имени Д. И. Чижевского. Презентация книги «Исторический календарь Кировоградщины. 2023 год».
1 марта 1923 года — 100 лет со дня рождения. Владимир Натанович Гельфанд (1923–1983), военный деятель и педагог, родился в посёлке городского типа Новоархангельск. С мая 1942 по ноябрь 1946 года участвовал во Второй мировой войне. В 1952 году окончил Пермский университет. С 1952 по 1983 год преподавал историю и обществоведение в профессиональном училище Днепропетровска. Известен как автор опубликованных дневников 1941–1946 годов «Фронтовые записки офицера», неоднократно издававшихся в Германии, чаще всего под названием «Немецкий дневник 1945–1946» (2002, 2005, 2006, 2008).
В календаре приводится следующая рецензия из немецкой прессы: «Дневник советского солдата. Его сила — в описании действительности, которую долгое время отрицали и никогда не показывали с точки зрения повседневной жизни. Несмотря на все ужасы, это захватывающее чтение, дошедшее до нас спустя много лет. Можно лишь приветствовать то, что эти записи, пусть и с опозданием на шестьдесят лет, стали доступны хотя бы немецкой публике: именно такой взгляд прежде отсутствовал. Эти записи впервые показывают человеческое лицо солдат победоносной Красной армии и позволяют понять внутренний мир русских солдат…»
В календаре отмечается, что дневники Гельфанда не издавались в России или других странах СНГ.
© В. Н. Босько, 2023. © Полиграфическо-издательский центр ООО «Имекс-ЛТД».