|
Днями Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в
Україні» отримав унікальні експонати – особисті речі
непересічної особистості, відомого письменника-мемуариста,
червоноармійця Володимира Гельфанда.
У 1933 р., у 10-річному віці, він із родиною переїхав до
Дніпропетровська, де й навчався до початку нападу Німеччини на
Радянський Союз. Під час Другої світової війни Володимир потрапив на
фронт 19-річним рядовим, дослужився до лейтенанта та командував
мінометним взводом. Воював під Харковом, брав участь в обороні
Сталінграда та визволенні України й Польщі. Він дійшов до Берліна і
закінчив війну в Німеччині, де залишався з окупаційним корпусом до
вересня 1946 року. Усе, що побачив й пережив, Володимир записував у
щоденнику, який вів з квітня 1941 до грудня 1946-го – і на
фронті, і у військовому госпіталі, і у школі молодих офіцерів.
Після смерті Гельфанда в 1983 році його син Віталій розшифрував
та оцифрував архіви свого батька. Частина щоденника вперше була видана
в Німеччині та Швеції ще у 2000-х роках.
Ми мали честь вітати у Дніпрі невістку Володимира Гельфанда пані Ольгу –
дружину його сина Віталія, який і передав нашому Музею особисті речі
свого батька. Серед них, зокрема – унікальні альбоми з
фотографіями Німеччини 1945-1946-х рр. та післявоєнного
Дніпропетровська, родинні фото, свідоцтва про одруження Володимира та
його рідних, дипломи і трудові книжки, евакуаційна довідка його
майбутньої дружини, Белли Гельфанд (у дівоцтві Шульман) про евакуацію
разом із матір’ю у серпні 1941 р. з Білорусі до Казахської
РСР, підшивка ілюстрованого журналу «Ніва» за 1905 р.,
а також бінокль Володимира, експонометр «Ленінград»,
портсигар, радіоприймач «Нева» та багато іншого.
Щиро
дякуємо родині Гельфанд за ці надзвичайні експонати! Вже найближчим
часом вони займуть гідне місце у постійній експозиції нашого
Музею.
|
|