| 8 травня 2021 р. |
|||
| 9 травня – День перемоги над здоровим глуздом. Про згвалтовану Європу та Берлін. |
|||
| 9
травня – свято більш релігійне, ніж історичне. Секта та
релігійний культ Пабєдабєсіє імені Йосипа Сталіна в цей святкує
перемогу Колими над Бухенвальдом. Сектанти збираються біля своїх капищ,
які називаються «вічний вогонь», п'ють водку, радіють та
веселяться. Всі ми прекрасно знаємо про злочини нацистів у Другій
світовій війні. Світ їх вже засудив. Але не так давно почала виринати
правда про ще один вид злочинців у цій війні. У них багато імен. Зазвичай їх називають червоноармійцями або, так званими визволителями. Героїчні люди в рядах солдатів Червоної армії, безумовно, були. В першу чергу ті, які йшли на війну, щоб захищати свій дім. Проте будь-яка армія – це зріз суспільства. І цей "зріз" потрібно контролювати, керувати ним і робити все, щоб була дотримана дисципліна. Керівництво СРСР, людяність та дисципліна – речі не сумісні. Тому в цьому відео ми згадаємо один із злочинів радянського союзу в Другій світовій – епідемія згвалтувань мирного населення. Наразі в істориків є достатньо докуметів, які свідчать про злочини Червоної армії. Серед них документи НКВС, спогади жертв та свідків тих подій. Серед них, наприклад, Габріела Кепп, авторка книги «Чому в мене не було сексу». Окрему увагу слід приділити канонізованій жертві Анні Колесаровій. 16-річну дівчинку намагався згвалтувати радянський солдат. Але в нього не вийшло, тому він її затрелив. В 2018 році папа Франциск зарахував її до лику святих. Це відео про те, чому жахи Другої світової війни ніколи не можна повторювати. А також про те, що в Червоній армії служили не такі вже й святі "дєди". Серед них, як і серед нацистів було багато виродків. Ніколи знову! |
|||
| YouTube-канал Леоніда Мацієвського: розповідаю про політичне та культурне життя в Україні, розвінчуємо російські міфи та пропагуємо українські цінності (свободу, любов до Бога, своєї країни, родини, друзів). | |||
 Вступ "Коли прийшли наші солдати, – вони всіх витіснили в підвал. Наймолодшу і, мабуть, найкрасивішу забрали з собою і почали над нею глумитися. – Вони тикали сюди, – пояснювала німка, піднімаючи спідницю, – всю ніч, і їх було так багато. Я була 'медхен' (дівчина), – зітхнула вона і заплакала. Вони зіпсували мені життя. Серед них були старі, прищаві і смердючі, і всі лізли на мене, всі тикали. Їх було не менше двадцяти. – Вони при мені згвалтували мою доньку, – додала нещасна мати, – вони можуть ще прийти та гвалтувати мою дівчинку. – Від цього знову всі вжахнулися і гірке ридання промайнуло із кутка в куток, посилюючись глибиною підвалу, куди мене привели господарі." Про цинізм побєдобєсія Щойно ви почули уривок з щоденника офіцера Радянської армії Володимира Гельфанда. Цей молодий лейтенант родом з України, попри заборону радянської влади, все-таки вів свій щоденник, в якому згадав і про такого роду злочини, що йому доводилося бачити під час війни. Знаєте, що мене завжди дивувало в парадах до Дня Перемоги Колими над Бухенвальдом? Героїчні історії про своїх дідов. У більшості, хто відвідує ті паради, дід дійшов до Берліна. Майже кожен обов'язково горів у танку і абсолютно усі заслуговують на те, щоб раз на рік їх насаджувати на палку. Але ніхто з учасників параду не розкаже вам про те, як дід, разом із своїм взводом своїх солдат, гвалтував німецьких дівчат на очах у їх матерів. Про те, як на території Європи Червона Армія перетворилася на армію нацистів, навпаки. Про це не прийнято говорити. Але ми – поговоримо. Розділ №1 «Нацизм навпаки» – про Габріелу Кепп  У 1945 році молодій німкені Габріелі Кепп було 15 років. Ех, 15 років... Це ж той час для дівчини, коли от якраз можно с хлопцями починати зустричатися, ти вперше закохуєшся, отримуєш квіти від хлопців і проживаєш соби таки перші романтични почуття, хай і дуже, можливо якоюсь мирою набто дитячі, але ж вони всеж таки романтични, вони е. Так от у Габриели Кэп цього всього не було. У 1945 році мати Габріели разом із її старшою сестрою відправляє їх товарним потягом тікати від наступаючих радянських військ, так званих "визволителів". Проте втекти не вдалося. Потяг доблесні червоноармійці підбили. Старша сестра Габріели зникла в невидомому напрямку, а сама Габриела потрапила до рук Червоної армії, до рук радянських солдатів, які 14 днів її гвалтували. Згодом Габриеле вдалося втекти, и вона протягом 15 днів своего блукання, всеж таки знайшла свою матір і все їй розповіла, про те, как ее чотирнадцять днiв гвалтували. Натомість мати сказала ий мовчати и никому за жодних обставин про це не говорити. І вона мовчала. Через 10 років вона вступила до Гарвардского университету. В 1966 році – захистила докторський ступінь з фізики. Але завдяки радянським нацистам-визволителям, її особисте життя було зламане. Лише в 90-х роках вона напише автобіографію, де розповисть свою історію. А згодом в 2010 році, коли їй виповниться вже 80, вона дещо переробила цю книгу і видала її, підписану власним ім'ям, і з назвою "Чому в мене не було сексу". А не було його в неї, тому що протягом всього життя їй снилися жахи про ті 14 днів, коли її гвалтували визволителі. За її словами, для німкень того часу найстрашнийшою фразой того часу було "Фрау, ком!", тобто "жінко, пидийдить". Епідемія массових згвалтувань німкень була такою, що Ватикан навить в певний момент був готовий навіть дозвол на аборти певним жинкам, яки були згвалтовани. Розділ №2 «Жінко, підійдіть» – історик Ентоні Бівор.  Ентоні Бівор – британський військовий історик. Участі у війні він не брав, оскільки народився вже після Другої світової війни. Але більшу частину свого життя він присвятив вивченню історії 20-го століття, зокрема Другої світової війни. Його твори були перекладені на понад 30 мов, а загальний обсяг проданих екземплярів склав 6 мільйонів. Зачем я це говорю? Щоб ви усвідомили, що це не якийсь Олексій Арестович, і тим більше не Леонід Мацієвський зі своїм невеличким YouTube-каналом. Це відомий, визначний і авторитетний науковець-історик, який у своїй книзі "Падіння Берліна" дослідив злочини радянських військ на території Європи і не побоявся оприлюднити спогади очевидців та офіційні документи НКВС, в яких йшлося про те, що доблестна Червона армія гвалтувала громадянок СРСР та польських жінок, які були в'язнями нацистських концтаборів. За словами Бівора, сам Йосип Сталін виправдовував такі зґвалтування, не тільки німецьких жінок, але і їхніх союзників – представниць Угорщини, Румунії та Хорватії. Коли югославський комуніст Мілован Джилас висловив протест Сталіну, вважаючи це аморальним, в принципі, як і будь-яка здорова людина, незважаючи на те, що він був комуністом, кат народів відповів, мовляв: "Як так, ви не можете зрозуміти солдата, який прокрокував тисячі кілометрів через кров, вогонь і смерть, і хоче розважитися з жінкою або взяти собі якусь дрібничку?" Якась дрібничка... Мільйони згвалтованих жінок у віці від 10 до 80 років від Східної Прусії до Берліна. Розділ №3 «Жертва святої невинності» – свята Анна Колесарова.  Що ви знаєте про християнських святих? А що про мучеників? Так, переважно мученики християн це люди, яких піддавали туртурам за те, що вони відмовлялися відректися від своєї віри. Зазвичай їх потім вбивали. Однією з таких святих була Анна Колесарова, яку папа римський Франциск проголосив блаженною в 2018 році. Проте історія її мучеництва певною мірою відрізняється від усіх інших. Народилася та жила Анна у маленькому селі на кордоні з Україною в Словаччині. У 13 років померла її мати, і тому всі домашні обов'язки перейшли на цю, ще зовсім юну, 13-річну дівчинку. У 1944 році до їхнього дому вторгся "визволитель". Батько наказав своїй 16-річній на той момент донці приготувати йому їжу, мовляв таким чином вдасться якось, можливо, вмиротворити його. За домовленістю того часу в селі усі жінки носили чорний скромний одяг. Сама Анна була одягнута в чорне скромне плаття. Це робилося для того, щоб якнайменше провокувати "визволителя". Але цього червоноармійця це не зупинило. І він вирішив згвалтувати дівчину. Але ось невдача. Анна так сильно протистояла йому і так сильно намагалася захистити свою цноту, що він вирішив не метушитися і просто її застрелити. "Ісусе, Маріє, Йосифе, вам вручаю свою душу…", – це були її останні слова, після яких пролунали постріли. Тепер могила святої Анни – місце багаточисельної християнської поклоніння. Розділ №4 «Епілог» – сморід 9 травня.  Чи намагаюся я в цьому відео сказати, що нацизм – це щось добре? В жодному разі. Перелічувати злочини нацистів можна дуже довго, починаючи від Голокосту, продовжуючи тим, що мене найбільше болить - боротьбою з українськими націоналістами і завершуючи такими ж згвалтуваннями, які "великі арійці" робили з жінками різних національностей, навіть з тими, яких вважали з точки зору пропаганди "нечистими". Але світ вже засудив злочини нацистів у Другій світовій війні. Нацизм – по суті це труп, мертва ідеологія, яка ніколи не відродеться. Не засудженим залишається лише кривавий комуністичний режим, який спочатку "визволив" Європу, а потім згвалтував її, а потiм забувиз цiй Європи пiйти. Режим гвалтівників і виродків дуже люблять жителі Московії, які окупували частину території України. На пам'ять про згвалтування Європи вони там, на Росії, кожного року проводять масові народні гуляння. Бо для них мільйони жертв – це свято. У них є свої символи, символи релігії "пабєдабєсіє". Серед них, наприклад, георгіївська стрічка, червона гачірка, а також портрети серійних вбивць на палках, таких як маршал Георгій Жуков. Тому обирай, з ким ти. З ідіотами, які можуть повторити, чи здоровими та адекватними людьми, які ніколи знову? З сепарами чи з українцями? З Богом чи з дияволом? Я для себе обрав давно. З Богом! |
| 8. Mai 2021 |
|||
| Der 9. Mai ist der Tag des Sieges über den gesunden Menschenverstand. Über das vergewaltigte Europa und Berlin. |
|||
| Der
9. Mai ist eher ein religiöser als ein historischer Feiertag. Die nach
Josef Stalin benannte Sekte und religiöse Sekte Pabedabesiye feiert den
Sieg von Kolyma über Buchenwald. Die Sektenmitglieder versammeln sich
in der Nähe ihrer Heiligtümer, die sie "ewiges Feuer" nennen, trinken
Wodka, freuen sich und haben Spaß. Wir alle sind uns der Verbrechen der
Nazis im Zweiten Weltkrieg wohl bewusst. Die Welt hat sie bereits
verurteilt. Aber vor nicht allzu langer Zeit begann die Wahrheit über
eine andere Art von Verbrechern in diesem Krieg ans Licht zu kommen. Sie haben viele Namen. Man nennt sie gewöhnlich Rotarmisten oder so genannte Befreier. Sicherlich gab es in den Reihen der Rotarmisten heldenhafte Menschen. Vor allem solche, die in den Krieg zogen, um ihre Heimat zu verteidigen. Aber jede Armee ist ein Teil der Gesellschaft. Und dieser "Teil" muss kontrolliert, verwaltet und diszipliniert werden. Die sowjetische Führung, Menschlichkeit und Disziplin sind nicht miteinander vereinbar. Deshalb werden wir in diesem Video an eines der Verbrechen der Sowjetunion im Zweiten Weltkrieg erinnern - die Vergewaltigungsepidemie an Zivilisten. Historiker verfügen heute über genügend Dokumente, die die Verbrechen der Roten Armee belegen. Dazu gehören NKWD-Dokumente, Erinnerungen von Opfern und Zeugen dieser Ereignisse. Zu ihnen gehört zum Beispiel Gabriela Koepp, Autorin des Buches Warum ich keinen Sex hatte. Besondere Aufmerksamkeit sollte dem heiliggesprochenen Opfer Anna Kolesarova gewidmet werden. Ein sowjetischer Soldat versuchte, das 16-jährige Mädchen zu vergewaltigen. Doch er scheiterte, woraufhin er sie erschoss. 2018 wurde sie von Papst Franziskus als Heilige heiliggesprochen. In diesem Video geht es darum, warum sich die Schrecken des Zweiten Weltkriegs niemals wiederholen sollten. Und auch über die Tatsache, dass die Rote Armee nicht nur aus heiligen "Großvätern" bestand. Es gab viele Freaks unter ihnen, genau wie bei den Nazis. Nie wieder! |
|||
| YouTube-Kanal von Leonid Matsievskyi: Ich spreche über das politische und kulturelle Leben in der Ukraine, entlarve russische Mythen und werbe für ukrainische Werte (Freiheit, Liebe zu Gott, Land, Familie, Freunde). | |||
00:00 - Einführung
01:10 - Über den Zynismus der Siegermächte
02:33 - Kapitel 1: "Der Nationalsozialismus im Rückwärtsgang" - über Gabriela Köpp
05:21 - Abschnitt 2: "Frau, komm hoch" des Historikers Anthony Beevor
07:22 - Kapitel 3: "Das Opfer der heiligen Unschuld" - Die heilige Anna Kolesarova
09:31 - Kapitel 4 "Epilog" - der Gestank des 9. Mai
|
|||
 Einführung "Als unsere Soldaten kamen, zwangen sie alle in den Keller. Sie nahmen die Jüngste und vielleicht auch die Schönste mit und fingen an, sie zu verhöhnen. - Sie stöberten hier herum", erklärte die deutsche Frau und hob ihren Rock, "die ganze Nacht lang, und es waren so viele von ihnen. Ich war ein 'Medchen'", seufzte sie und weinte. "Sie haben mein Leben ruiniert. Sie waren alt, pickelig und stanken, und alle kletterten auf mir herum, alle stießen mich. Es waren mindestens zwanzig von ihnen. - Sie haben meine Tochter vor meinen Augen vergewaltigt", fügte die unglückliche Mutter hinzu, "und sie können wiederkommen und mein Mädchen vergewaltigen", was wiederum alle in Angst und Schrecken versetzte, und bittere Schluchzer drangen aus allen Ecken und Enden, verstärkt durch die Tiefe des Kellers, in den mich meine Besitzer gebracht hatten. Über den Zynismus der Siegermächte Sie haben gerade einen Auszug aus dem Tagebuch eines sowjetischen Armeeoffiziers, Wladimir Gelfand, gehört. Dieser junge Leutnant, der ursprünglich aus der Ukraine stammte, führte trotz des Verbots durch die sowjetische Regierung ein Tagebuch, in dem er über die Art der Verbrechen berichtete, die er während des Krieges sah. Wissen Sie, was mich an den Paraden zum Tag des Sieges von Kolyma über Buchenwald immer überrascht hat? Die meisten Menschen, die an diesen Paraden teilnehmen, hatten einen Großvater, der es nach Berlin geschafft hat. Fast jeder muss in einem Panzer gesessen haben, und wirklich jeder hat es verdient, einmal im Jahr auf einen Stock gesetzt zu werden. Aber keiner der Parade-Teilnehmer wird Ihnen erzählen, wie mein Großvater mit seinem Zug deutsche Mädchen vor ihren Müttern vergewaltigt hat. Oder wie sich die Rote Armee in Europa in eine Nazi-Armee verwandelt hat, ganz im Gegenteil. Es ist nicht üblich, darüber zu sprechen. Aber wir werden darüber sprechen. Kapitel 1: "Der Nationalsozialismus im Rückwärtsgang" - über Gabriela Köpp Im Jahr 1945 war eine junge deutsche Frau, Gabriele Köpp, 15 Jahre alt. Oh, 15 Jahre alt... Das ist die Zeit für ein Mädchen, in der man anfangen kann, mit Jungen auszugehen, in der man sich zum ersten Mal verliebt, in der man Blumen von Jungen bekommt, in der man seine ersten romantischen Gefühle erlebt, wenn auch sehr, vielleicht in gewisser Weise kindisch, aber sie sind trotzdem romantisch, sie sind da. Gabriela Cap hatte nichts von alledem. 1945 schickte Gabrielas Mutter sie zusammen mit ihrer älteren Schwester in einem Güterzug auf die Flucht vor den anrückenden sowjetischen Truppen, den so genannten "Befreiern". Es gelang ihnen jedoch nicht, zu entkommen. Der Zug wurde von tapferen Soldaten der Roten Armee abgeschossen. Gabrielas ältere Schwester verschwand in unbekannte Richtung, und Gabriela selbst fiel in die Hände der Roten Armee, in die Hände von sowjetischen Soldaten, die sie 14 Tage lang vergewaltigten. Später gelang Gabriela die Flucht, und während ihrer 15-tägigen Irrfahrt fand sie schließlich ihre Mutter und erzählte ihr alles, auch wie sie vierzehn Tage lang vergewaltigt worden war. Im Gegenzug forderte ihre Mutter sie auf, zu schweigen und unter keinen Umständen jemandem davon zu erzählen. Und sie schwieg. Zehn Jahre später ging sie an die Harvard University. Im Jahr 1966 verteidigte sie ihren Doktortitel in Physik. Dank der sowjetischen Nazi-Befreier wurde ihr Privatleben jedoch unterbrochen. Erst in den 90er Jahren schrieb sie ihre Autobiografie, in der sie ihre Geschichte erzählt. Und später, im Jahr 2010, als sie bereits 80 Jahre alt war, überarbeitete sie dieses Buch leicht und veröffentlichte es mit ihrem eigenen Namen und dem Titel "Warum ich keinen Sex hatte". Und sie hatte keinen Sex, weil sie ihr ganzes Leben lang Albträume von den 14 Tagen hatte, in denen sie von den Befreiern vergewaltigt wurde. Ihr zufolge war der schrecklichste Satz für die deutschen Frauen jener Zeit "Frau, komm! Die Epidemie der Massenvergewaltigungen von deutschen Frauen war so groß, dass der Vatikan sogar bereit war, bestimmten vergewaltigten Frauen Abtreibungen zu gewähren. Abschnitt 2, "Frau, komm hoch", des Historikers Anthony Beevor. Anthony Beevor ist ein britischer Militärhistoriker. Er hat nicht am Krieg teilgenommen, da er nach dem Zweiten Weltkrieg geboren wurde. Er hat sich jedoch fast sein ganzes Leben lang mit der Geschichte des 20. Jahrhunderts, einschließlich des Zweiten Weltkriegs, beschäftigt. Seine Werke wurden in mehr als 30 Sprachen übersetzt, und die Gesamtzahl der verkauften Exemplare beträgt 6 Millionen. Warum erzähle ich Ihnen das? Um Ihnen klarzumachen, dass es sich hier nicht um irgendeinen Alexej Arestowitsch handelt, und schon gar nicht um Leonid Matsjewski mit seinem kleinen YouTube-Kanal. Es handelt sich um einen bekannten, prominenten und maßgeblichen Geschichtswissenschaftler, der in seinem Buch Der Fall von Berlin die Verbrechen der sowjetischen Truppen in Europa untersuchte und sich nicht scheute, Augenzeugenberichte und offizielle NKWD-Dokumente zu veröffentlichen, aus denen hervorging, dass die tapfere Rote Armee sowjetische Bürger und polnische Frauen vergewaltigte, die in den Konzentrationslagern der Nazis gefangen waren. Laut Bivor rechtfertigte Josef Stalin selbst solche Vergewaltigungen, nicht nur an deutschen Frauen, sondern auch an ihren Verbündeten, Vertretern von Ungarn, Rumänien und Kroatien. Als der jugoslawische Kommunist Milovan Djilas bei Stalin protestierte, weil er es im Prinzip für unmoralisch hielt, wie jeder gesunde Mensch, obwohl er Kommunist war, antwortete der Henker der Nationen: "Wie kann es sein, dass Sie einen Soldaten nicht verstehen können, der Tausende von Kilometern durch Blut, Feuer und Tod gegangen ist und sich mit einer Frau vergnügen oder ein Schmuckstück mitnehmen will?" Irgendein Schmuckstück ... Millionen von vergewaltigten Frauen im Alter von 10 bis 80 Jahren von Ostpreußen bis Berlin. Kapitel 3: "Das Opfer der heiligen Unschuld" - die heilige Anna Kolesarova. Was wissen Sie über christliche Heilige? Was ist mit Märtyrern? Ja, die meisten christlichen Märtyrer sind Menschen, die gefoltert wurden, weil sie sich weigerten, ihrem Glauben abzuschwören. Normalerweise wurden sie danach getötet. Eine solche Heilige war Anna Kolesarova, die 2018 von Papst Franziskus seliggesprochen wurde. Die Geschichte ihres Martyriums ist jedoch etwas anders als die aller anderen. Anna wurde in einem kleinen Dorf an der Grenze zur Ukraine in der Slowakei geboren und lebte dort. Als sie 13 Jahre alt war, starb ihre Mutter, und so fielen alle Aufgaben im Haushalt auf dieses sehr junge 13-jährige Mädchen. Im Jahr 1944 marschierte der "Befreier" in ihr Haus ein. Der Vater befahl seiner 16-jährigen Tochter, für ihn zu kochen, weil er dachte, dass ihn das irgendwie besänftigen würde. Nach dem damaligen Brauch trugen alle Frauen im Dorf bescheidene schwarze Kleidung. Anna selbst trug ein schwarzes, bescheidenes Kleid. Dies geschah, um den "Befreier" so wenig wie möglich zu provozieren. Doch das hielt diesen Rotarmisten nicht ab. Er beschloss, das Mädchen zu vergewaltigen. Aber hier ist der Haken an der Sache. Anna widersetzte sich ihm so sehr und versuchte so sehr, ihre Jungfräulichkeit zu schützen, dass er beschloss, sich nicht die Mühe zu machen und sie einfach zu erschießen. "Jesus, Maria, Josef, ich gebe euch meine Seele..." waren ihre letzten Worte, gefolgt von Schüssen. Heutzutage ist das Grab der heiligen Anna ein Ort zahlreicher christlicher Anbetungen. Kapitel 4, "Epilog" - der Gestank des 9. Mai. Will ich mit diesem Video sagen, dass Nazismus eine gute Sache ist? Ganz und gar nicht. Die Liste der nationalsozialistischen Verbrechen ließe sich noch lange fortsetzen, angefangen beim Holocaust, über das, was mich am meisten schmerzt - den Kampf gegen die ukrainischen Nationalisten - bis hin zu den gleichen Vergewaltigungen, die die "großen Arier" an Frauen verschiedener Nationalitäten begingen, sogar an solchen, die aus Sicht der Propaganda als "unrein" galten. Aber die Welt hat die Verbrechen der Nazis im Zweiten Weltkrieg bereits verurteilt. Der Nationalsozialismus ist im Grunde eine Leiche, eine tote Ideologie, die niemals wiederbelebt werden kann. Nur das blutige kommunistische Regime, das Europa erst "befreite", dann vergewaltigte und dann vergaß, Europa zu verlassen, bleibt unbestraft. Das Regime der Vergewaltiger und Bastarde wird von der Bevölkerung Moskaus, die einen Teil des ukrainischen Territoriums besetzt hat, sehr geliebt. Jedes Jahr veranstalten sie in Russland große öffentliche Feiern zum Gedenken an die Vergewaltigung Europas. Denn für sie sind Millionen von Opfern ein Feiertag. Sie haben ihre eigenen Symbole, Symbole der "Sieg"-Religion. Dazu gehören beispielsweise ein St.-Georgs-Band, ein roter Haken und Porträts von Serienmördern auf Stöcken, wie Marschall Georgi Schukow. Wählen Sie also aus, mit wem Sie zusammen sind. Mit Idioten, die es wieder tun könnten, oder mit gesunden und vernünftigen Menschen, die es nie wieder tun werden? Mit Separatisten oder mit Ukrainern? Mit Gott oder mit dem Teufel? Ich habe mich vor langer Zeit für mich entschieden. Mit Gott! |
ukrainisch